Помолімося

Не знаю з якої ви країни, яле зараз на душі у всіх нас - прагнення до миру, спокою та любові.
Тож давайте не будемо байдужі до один одного і помолимося за когось незнайомого, що ви перестріли випадково, за свій край, де ви живете і за власну державу.
Давайте попросимо Бога, Нашого Творця, знайти правильну дорогу до щасливого життя, а самі ж станемо також на початок цього шляху та будемо взірцем, навіть у маленьких справах нашого повсякденного життя.
Творімо добро, молімся і ставаймо кращими з кожною миттю, що ми тут на землі!)

Послання Павла до римлян (переклад Огієнка)

1. Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,
2. яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,
3. про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
4. і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
5. що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,
6. між якими й ви, покликані Ісуса Христа,
7. усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
8. Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
9. Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,
10. і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.
11. Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
12. цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.
13. Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.
14. А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.
15. Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.
16. Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.
17. Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.
18. Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,
19. тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
20. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,
21. бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.
22. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,
23. і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.
24. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
25. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
26. Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.
27. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.
28. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.
29. Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,
30. обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,
31. нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.
32. Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
(До Римлян 1:1-32)

Від православних, та все ж гарні думки про сімю та родинні стосунки

Если открываешь тайны своей семейной жизни перед другими людьми – то даёшь им власть над своей семейной жизнью. А люди не все ведь порядочные. Ни в коем случае не следует ни хвалиться, ни радоваться, ни огорчениями своими делиться. Это внутренняя, очень таинственная жизнь, ее надо беречь. Человек может в семье и слабость проявить, но он именно в семье ее проявил, он-то надеялся, что близкие его поймут. Он, возможно, в другой ситуации не проявил бы ее, а здесь не сдержался, немощь свою показал, но не потому, что отыгрывается на близких, а оттого, что верит им. Муж жене открывает душу свою, потому что доверяет, как на исповеди доверяют священнику, и когда происходит нарушение тайны, это очень близко к разглашению исповеди. Печально, когда начинают друг над другом насмехаться, рассказывать тайны, уничижать. Это говорит о порочности того человека, который себе позволяет так поступать, об отсутствии мудрости.
Протоиерей Георгий Шестун

 "С кем бы человек не начинал строить семейную жизнь, он пройдет периоды искуса. Ведь готового счастья не бывает... Счастье надо тоже выращивать терпеливо и многими трудами с обеих сторон".
Архимандрит Иоанн Крестьянкин

Господь наш захист і надія

Наш Творець любить нас, і не дозволить нам пропадати в депресії та морнувати наше життя. Звертаймося до Нього по допомогу, і Він обовязково відкликнеть на наше прохання, просто щиро вірте в нього, в своє бажання та йдіть за Його святми настановами. Він все створив для нас, ми подоба його, творіння любові Бога, і саме Творець нас захистить і попіклується, приголубить і позбавить страху. Згадайте скільки доброго сталося з Його волі у вашому житті, як Він обуеріг вас від помилки, чи ж бо навіть прихистив у важку мить. Любіть Його і Він відповість вам сторицею, просто вірте у Нього, нашого Творця та Суддю життя земного. ВІн для нас готує тільки щастя.
Бережіть себе
PS Аще я люблю надзвичайно псалми, вони дуже повчальні і буває так, що вони зараджують при читанні у проблемах. Я там завжди знаходжу відраду. Ось перечитує вже в третій раз, ось декілька
1. Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
2. та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
3. І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!
(Псалми 1:1-3)

1. Для дириґента хору. На спів: «На смерть сина». Псалом Давидів.
2. Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
3. Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4. Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
5. Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
6. Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
7. О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
8. Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
9. і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
10. І твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
11. І на Тебе надіятись будуть усі, що Ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12. Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
13. бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
14. Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
15. щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
16. Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
17. Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
18. Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
19. бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
20. Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
21. Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
22. Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
23. Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
24. Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
25. У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!…
26. Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх…
27. Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені…
28. Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
29. Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим…
30. В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку…
31. Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті…
32. Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
33. Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34. Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35. Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
36. Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
37. Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
38. Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
39. щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!
(Псалми 9:1-39)

1. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
2. Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
3. Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
4. а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5. Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
6. Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7. покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
8. Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9. від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
10. Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
11. Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю…
12. Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті…
13. Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14. від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
15. А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
(Псалми 16:1-15)

 Знаходьмо розраду у Божих посланнях.

Про гнів і його трактування у Біблії

Такий стан нам добре відомий - він охоплює нас повністю, забираючи наш самоконтроль, і ми підчиняємося йому, забуваючи про все, відстоюючи "власну" позицію, захищаючи нашу думку... Все наче правильно - захисна реакція. Але чи має вона гарний наслідок? Ось у чому запитання, адже в стані гніву ми не можемо раціонально думати чи розцінювати саму ситуацію. Всі наші відчуття притуплені, тож, гадаю, і нічого адекватного не спадає на думку.
Лише коли пишеш чи думаєш про цей стан, підбираються лишень слова з таким же відтінком. Тож невже правильно проявляти свій гнів? Це ж також негативні емоції та стрес, а всі ці чинники є гарними передумовами для розвитку різних хвороб та відступу від нашого служіння Творцю, або ж дотримання заповідей. Все це ламає наш налагоджений стиль життя позбавленого горя.
Ось так з гнівом стикнулася і я сьогоднію Осліплена ним, я нічого не розуміла, спаскудила настрій подрузі, і все через дрібничку. Ось так цей гнів і прокрадається в наш розум. Потім я довго не могла зрозуміти в чому була причина, чому я недослухала все до кінця, щоб не виникало непорозумінь. І так у мене назбиралося багато "чому". А все марно - погані емоції, бурхливий ранок... Мене нічого не виправдовує, але я все гарно обдумала, і тепер хочу назавжди позбавитися цього відчуття.
А знала лише одне - необхідно попросити допомоги у Нього, Бога, що сотворив нас і полюбив, наділтвши нас дивними вміннями. Тож дякувати Йому, я спокійна і, надіючись на Нього, подлаю цю спокусу. Ще раз переконалася, що не легка справа бути праведним, вести гарне життя. Але з Богом ми озброєні вірою та Його підтримкою.
Бережіть себе!
https://www.youtube.com/watch?v=ivlxYmIX0zs

10 Заповідей Божих (українською мової та із тлумаченнями)

Основою нашого вчення від Творця є 10 заповідей, які повинні стати уроками життя.
Але чи  часто ми їх дотримуємося, чи розуміємо всі тонкощі цих настанов, Мабуть, ні. Хоча за всіх сказати не можу. Але краще вчитися постійно. Ось гарна стаття із поясненнями, можливо тут є відповідна відповідь. Тим не менш, усі джерела знань є корисними, і ніщо зайвим не буває.

Перша Заповідь

Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене.

Що це означає?

Відповідь:
Першою заповіддю Господь Бог указує людині на Самого Себе і спонукає нас шанувати Його - єдиного істинного Бога. Ми повинні боятися і любити Бога та довіряти Йому понад усе.

Друга Заповідь

Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.

Що це означає?

Відповідь:
Другою заповіддю Господь Бог забороняє ідолопоклонство, тобто забороняє робити собі для шанування кумирів або ідолів, або шанувати подобу чи зображення того, що ми бачимо на небі (Сонця, Місяця, зірок), і що знаходиться на землі (рослин, тварин, людей), або знаходиться у водах (риб).

Із забороною поклонятися кумирам та ідолам ніяк не можна плутати поклоніння святим іконам та мощам, за що часто східній (православна церква) і західній церкві (греко-католицька церква) дорікають протестанти і різні секти.

Шануючи святі ікони, ми не вважаємо їх богами або кумирами, вони для нас тільки зображення, образ Бога, або ангелів, або святих. Слово «ікона» грецьке і означає «образ». Поклоняючись іконі і молячись перед іконою, ми молимося не матеріальній іконі (тобто фарбі, дереву або металу), а тому, хто на ній зображений.

Святі ікони дані нам для побожного спомину про справи Божі і святих Його, для побожного піднесення думок наших до Бога і Його святих.
Далі тут: http://bible-lessons.in.ua/dorogovkaz/zapovidi.html

15 мудрых и вдохновляющих цитат Ника Вуйчича

Ник Вуйчич – человек, родившийся без рук и ног, который смог не просто реализовать себя в жизни, но и вдохновить своим примером тысячи людей на жизнь без оправданий.

1.Поиск смысла жизни – это признак роста, взросления, выхода за границы развития собственных талантов.

2.Иногда мы позволяем нашим маленьким проблемам перерасти в нечто серьёзное, потому что воспринимаем их слишком серьёзно.

3.Жалость к себе — самое скучное и бесперспективное занятие.

4.Столкнувшись с трудностями, нельзя сдаваться, бежать. Вы должны оценивать ситуацию, искать решения и верить в то, что всё делается к лучшему. Терпение — вот ключ к победе.

5.Построение отношений как сберегательный счёт: вам не на что рассчитывать, если вы сами что-то не вложите.

6.Не думайте о том, что ваше прощение означает для ваших противников, тех, кто обижал вас в прошлом. Наслаждайтесь тем, что прощение даёт вам. Научитесь прощать, и вам станет легче идти к своим мечтам, не обременённым багажом прошлого.

7.Не ждите чуда или «подвернувшейся возможности». Вы — ось, и этот мир вращается вокруг вас. Так и живите.

8.Когда вам захочется предать свою мечту, заставьте себя работать ещё один день, неделю, месяц и ещё один год. Вы поразитесь тому, что произойдёт, если вы не сдадитесь.

9.Мы, люди, странные существа. Пол жизни тратим на то, чтобы быть как все, и вторую половину на то, чтобы выделиться из толпы.

10.Помните о том, что ваша жизнь определяется не только тем, что вы видите, но и тем, что можете себе представить. Это и называется верой.

11.Что нужно делать когда мы падаем? Нужно пробовать подняться. Я пробовал подняться и падал сто раз. Но как вы думаете, если я упаду и сдамся, у меня получится подняться? Я буду пробовать снова, снова и снова... Я просто хочу чтобы вы поняли, что это не конец, но от этого зависит, как всё закончится. Вы хотите быть счастливыми? Тогда вы найдёте ту силу чтобы подняться!

12.В жизни случается, что вы падаете, и, кажется, подняться нет сил. Вы задумываетесь тогда, есть ли у вас надежда… У меня нет ни рук, ни ног! Кажется, попробуй я хоть сто раз подняться — у меня не получится. Но после очередного поражения я не оставляю надежды. Я буду пробовать раз за разом. Я хочу, чтобы вы знали, неудача — это не конец. Главное — то, как вы финишируете. Вы собираетесь финишировать сильными? Тогда вы найдете в себе силы подняться — вот таким образом.

13.Ваша жизнь — это ваш роман. Начните же писать его первую главу прямо сейчас! Наполните свою книгу приключениями, любовью и счастьем. Проживите ту историю, которую сами для себя предназначите.

14.Сколь бы безвыходной ни казалась ситуация, выход есть всегда.

15.Я до сих пор борюсь. И вам предстоит то же самое. Я терплю неудачи. Я далек от совершенства. Но дела всегда приносят плоды – и это результат глубины истинной убежденности в истине. Истина – вот что делает нас свободными, а не цель.

Ми - люди Бого, його діти

От я вчилася в школі, і як у всі решта, вчила про походження людей, різні теорії та припущення. Але тільки недавно помітила, що ми дуже детально вивчаємо тільки одну теорію - теорію еволюції. Нібито, все в порядку, але ніхто не говорить, що все ця теорія немає ніякого матеріального обгрунтування, археологічних доказів, і з кожним роком виникають все нові та нові докази неправильності такого трактування походження людей.
Так виникає питання - з якою ціллю ми вчимо так звану "казочку"? Дати відповідь для себе може кожен, але що біде вірним з усього,
Тепер я розумію суто для себе, що ми не просто так виникли, не просто так хтось мутував. Ми були створені Богом, який спроектував все до найменшої деталі, полюбив нас усіх (людей, тварин, рослинництво і т.д.), і що у його задумі немає нічого випадкового. Такий задум найвеличніший, і ми повинні дякувати йому за таку привілегію жити в цьому світі.
Любімо його, поважаймо, і живімо за його законами.

Ось є гарне відео. Автор спробував досить грунтовно пояснити науковий світ для нас.

Якості духовно здорової людини, або як досягти власного щастя

Ми є різні і в нас різні якості характеру. Але які з них можуть нас покращити, перекреслити всі помилки та направити на правильний шлях, допомогти опанувати себе, стати ближчим до Бога?
Сьогодні наткнулася на один пост, щось нібито на релігійну тему, а можливо просто підбірка гарних людських якостей - вирішувати вже вам. Я зацікавилася саме перелічнем, так як там багато корисного, можливо ви виберете собі якості, що вам так необхідні, або ж побачити якими ви є зараз, і скільки у вас достойних рис характеру.
Ось що наводить автор посту:
простота
мя'гкість (доброта)
самовладання
ненасильство
всепрощення
сумирність
спокі1 (умиротворення)
співчуття до всіх
безстрашність
благодійність
правдивість
відсутність гніву
самозречення
відсутність прагнення шукати недоліків у інших
чистота свідомості
безкорисливість, відсутність жадібності
відсутність заздрості
рішучість
цілеспрямованість
стійкість
чистота
вивчення священих писань
розвиток духовного знання
скромність
відсутність прагнення до почестей
Ось ці риси можуть допомогти нам знайти гарну роботу, отримати душевний комфорт.

Помолимося - не жаліймо своїх молитв

Ми всі знаємо, що молитва - це розмова з Богом. Тому частенько молимося за себе, рідних та знайомих. Часто складається так, що наша молитва стає підготовленою. А що вже казати про спонтанні молитви від душі за повністю незнайомих нам людей.

Сьогодні у мене був дуже повчальний день. Він приніс багато радості мені, став мотивацією - а все завдяки Богу. Хоча, Бог вже наперед спланував, а я просто пораділа всім подіям. У мене так сталося, що не все гладко з життям, хочеться поскаржитися, а там і не помічаєш як впадаєш у меланхолію, чи навіть розпочинається депресія. Але потрібно все змінити, і дуже просто - зверніться до Нього, Нашого Творця, і Він звеселить нас, дасть нам розуміння всіх складнощів, які насправді не є такими, а просто є першим кроком до чогось нового.

Як і у всіх, у мене є трудові будні, які не завжди є вдалими, або ж навіть не підбадьорюючі. Але те, що сталося потім, все змінило - я побачила хлопця, який енергійно їхав на велосипеді. Досить таки енергійний та впевнений у собі, такий, що насолоджується своїм життям, бере все від гарного весняного дня. Але, щось було не так, щось було незвичним чи незрозуміли в ньому - і згодом я помітила, в нього не було руки по саме плече. Підліток, який любив екстремальну та швидку їзду на велисопеді, просто не має руки. Нібито дуже складно для розуміння, але його жага до життя, його насолода своїм хоббі перекреслила все в моїй голові. Він був щасливий, і, гадаю, він доклав багато зусиль, щоб мати таке життя. Я лише подякувала Богові за те, що цей юнак живе і в нього прекрасне життя (хоча б та частинка, яку я помітила). Я полюьила Бога ще більше за те, що він нас не залшає одних, Він любить нас та дарує нам щастя.

З того моменту, як я прийшла додому, мій настрій чудовий, у мене зявилися нові сили, я все ще думаю про таких людей і про Божу любов. Він не забуває нікого, тож і ми не забудьмо нікого. Моліться за всіх, кого бачите, побажайте їм здоровя, допоможіть і будьте просто увічливими та чуйними. Нехай не лише Бог захищає нас, але й ми продовжуймо Його роботу. Учімося в усіх людей, бажаймо всім щастя, побімо крок до доброти і насолоджуймося миром у нашій душі. Молімося за наш рід людський, за мир на землі та незламну віру в Спасителя. Ми не досконалі, однак ми живі і ми можемо змінитися.

Памятайте, вам не потрібно щось втрачати чи переживати неприємні миті, вам потрібно довіритися Богу і все налагодиться саме собою. 

Нехай Бог вас усіх благословить!

І ось ще один вислів, на який ненароком натрапила - Начните благодарить Бога за то, что у вас есть, и Он даст вам то, чего вам не хватает.

Наше спасіння, або як змінити життя у кращу сторону

Коли вам сумно, або ж ви не можете зрозуміти чому так склалися обставини, зверніться до Нього, вашого спасителя. Адже, знаємо, що через Нього ми знайдемо смирення та примирення. спокій та любов - а що може бути кращи?!

Що для цього потрібно - можна помолитися, пороздумувати разом з Ним, або ж прочитати Біблію. Останнє - це те, що допомагає мені. Читаючи, я знаходжу спокій, частенько можу швидко знайти вихід зі складної ситуації, або ж розглядаю проблему вже з іншого боку. Мені здається, що все це тільки від Його допомоги, милості до мене. Читайте цю велику книгу час від часу. Перечитуйте улюблені місця - можливо в якійсь історії ви знайдете і себе, і відповіді на запитання. Не важко і помолитися, просто будьте чесними та шукайте помочі по справедливості. І Його рука напрвить вас, або ж покаже вам равильний шлях.

Розслабтеся, забудьте всі стреси нашого життя, адже воно таке коротке - не витрачаймо його на суєту. задумайтеся над своїм духовним комфортом, все скороминуще, тільки ваш емоційний та духовний стани ні. Любіть себе та друзів своїх, і цією ж любовю полюбіть Господа Нашого, бо саме Він хоче бачити нас щасливими.

Гарні рядки в першому псаломі - наче короткий, але дуже змістовний.

1. Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,

2. та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!

3. І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!

4. Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!

5. Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,

6. дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!

(Псалми 1:1-6)

Не судіть та несудимими будете!

Ось так! Сказав і відріза.

Важкувато нам людям не говорити про інших. Адже, здається, що кожне слово може стати осудом. І тут випливає, що наша природа є такою - поговорити про когось. Хтось виправдовується, що то лише констатація фактів.
Що ж  важка тема для міркувань. Але тим не менш, ми можемо якось впоратися з нашими звичками: хтось радить перестати обгаворювати когось протягом 21 дня, і це поступово перейде у звичку, а хтось уміє залякати великим гріхомб і т.д.
Не знаю чи я права, але, гадаю, потрібно просто проявити повагу. Бо частенько ми бачимо погрішності інших, хоча самі не помічаємо "колоди" у власному оці. Ось такий парадокс, і нічого нас не виправдає. А виправити може тільки одне - стримування себе, любов до оточуючих, якими вони б не були (інакше було б скучно, а самі люди були б клонами), поважайте всіх і самих себе (не опускайтеся до рівня ваших "обідчиків" чи просто непристойних людей; такими діями ви самі стаєте не кращими за них) і довіртеся Богу, Він ніколи не зведе вас з неправильними людьми, в іншому випадку ви потрібні тій людині.
Нелегко промовчати, але постарайтеся не осудити, Подумайте про ситуацію пізніше, або хтось вам дасть гарну пораду. Зачекайте, поки ваші емоції дозволять вам думати краще без перебільшень та викривлень ситуації. Знайте, ви не зможете повпливати на людину силою, чи хитрістю і підступом, інакше ви зламаєте її, зробите недовірливою, і ви самі ж втратите довіру до інших - бо яко ви так дозволяєте собі висловитися, що вже казати про інших.
Тож дотримуйтеся Божих заповідей, і будьте готові жити щасливо!

Моліться і вас почують

Що таке молитва, вам можуть розказати, а ось як молитися і чи взагалі молитву хтось чує, важкувато буде пояснити. Гадаю, Наш Творець чує нас, і Йому приємно те, що нам потрібен Він, наш СПАСИТЕЛЬ.
Не вагайтеся, а ли ше повірте у Нашого спасителя, наші всі молитви почуті і Він вже допомагає нам, навіть (мені здається) ще до того я ми задумали помолитися. Він же ж знає все про нас і наші думки.
Тож не соромтся своїх молитов та звернень до Бога, Він обов'язково допоможе, Він наш Творець, Він наша родина. Будьмо чесні з Нашою Родиною, поважайvо один одного.

Пісня над піснями, розділ 5

 1. Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!… Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!
2. Я сплю, моє ж серце чуває… Ось голос мого коханого!… Стукає… Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!…
3. Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?
4. Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!…
5. Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців…
6. Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!… Душі не ставало в мені, як він говорив… Я шукала його, та його не знайшла… Я гукала його, та він не відізвався до мене…
7. Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани… Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!
8. Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!
9. Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?
10. Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших…
11. Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон…
12. Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
13. Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!
14. Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!
15. Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!
16. Уста його солодощі, і він увесь пожадання… Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!
(Пісня над піснями 5:1-16)

Образа - що це таке?

Що ж ми ображаємося досить частенько, не беручи до уваги серйозні образи чи дріб'язкові. А чи буває у нас такий день, коли ми взагалі не ображаємося? Мабуть то є рідкість. Я не знаю самого твердження образи, але догадуюся про одне, образа заставляє нас засмучуватися, думати про інших щось погане, негативне чи нейтральне, змінює наше ставлення до об'єкту нанесення образи і так далі.
У всьому цьому переліку я бачу сум, така маленька меланхолія, яка огортажє нас своїми безмежними руками, пропонує нам захист. Здається мені, що такий підхід робить нас слабкими, апатійними і просто нечулими до навколишнього світу. Всі наші сенсорні системи притупляють свою роботу.
Хіба цього ми бажаємо, хіба для такого стану ми народилися? Невже таким є життя?
Сумують та ображаються всі, але в когось вона проходить швидко, хтось забуває, а дехто впадає у затяжний процес меланхолії. Я гадаю, ображатися не потрібно. Просто треба навчитися сприймати людей таким чином, якими вони є. Навіть ми самі не є ідеальними,  і якимось простим словом спроможні завдати образи іншим. Пам'ятаймо, що і ми не ідеальні, і немає у світі перфектної поведінки. Необхідно навчитися боротися зі своєю образливою звичкою. Так, це досить важко, кожен вам повірить. Але спробуйте проаналізувати ситуацію, можливо не відразу, а потім, коли ви духовно відпочинете. А ще краще, якщо є можливість, розберіться з каменем спотикання ще з кимось. Будьте чесні та справедливі, не приховуйте нічого. Навчіться спілкуватися, бо наше сучасне суспільство говорить про факт спілкування, коли саме по собі воно рідко виникає між людьми у тій формі, яка пропагується.
Не так то й легко зробити, але потрібно зробити маленький крок, меленьке зусилля і все піде своєю чергою. Ви відчуєте спокій, ваші справи будуть доведені до кінця, у вас не буде часу на дурниці, у вас буде час на вдосконалення стосунків, розвиток свого свідогляду, навчання і тому подібне.
Знайдіть свій спокій, бо нам заповідали щастя. Тож виконуйте цей заповіт Творця, радуймо його. І даруймо радість собі та оточуючим. Адже наше життя не є пеклом на землі, і саме пекло не в змозі буде нас дістати, якщо ми поважатимемо кожного, любитимемо і віритемо в наше спасіння. Тож продовжіть своє життя тут з радістю і без суму, заслужіть цей спокій вже на землі, радуйте своїх рідних, друзів і знайомих, бережіть свою душу та тіло, будьте храмом святості та добра.
Бережіть себе і свій храм в чистоті!

Екклезіяст

Досить гарна повчальна книжка. Можливо комусь здасться трохи похмурою. Але, якщо розібратися, дуже мотивуюча!!!!!!
http://www.bibleonline.ru/bible/ukr/21/01/

Спішіть дарувати радість людям

Цікаво, чи задумаємося ми про дарування радості та любові іншим, або ж чекаємо, у свою чергу, цього від інших. А чи варті ми такох уваги від наших рідних та друзів, сусідів та знайомих. Як часто ми бачимо постери про "подаруй посмішку", а самі нічого не робимо.
Іноді здається, що так легко бути бездіяльним, нічим не перейматися, і жити, нібито, правильним життям... Але хто я така, щоб судити інших. Кожен обирає своє життя, і веде такий стиль, який йому до вподоби. Але якось вам захочеться уваги, тепла та розуміння, і якось стане важко знайти ці риси в своєму оточенні. Чому? - задаємся ми питанням.
А, мабуть, все тому, що самі такі ж. І все наше оточення відображає нас самих з різних сторін. В той же час ніхто нам не заважає змінити таку ситуацію. А починати необхідно з нас же самих. І першою запорукою стане наше терпіння. Саме воно допоможе побороти всі труднощі, саме воно підштовхне інших до змін своєї поведінки, саме воно домінує над часом, або взагалі йде з ним під руку. Терпіння не означає злість чи впертість. Терпіння, в першу чергі для мене, - це повага та толерантність до інших, це правильне сприйняття інших людей та їхніх звичок, це розуміння інших людей, їхніх проблем та пошук правильного рішення життєвих невзгод.
Через терпіння ми отримаємо і любов. Трохи не схожу на ту, про яку ми мріяли або ж якось описували для свого ж розуміння. Бо тоді любов повстає в різних образах у кожного. Через терпіння любов стає зрозумілою для всіх, з одинакомим рисами і дуже помітною для оточуючих. Тоді не виникне ніяких запитань, або ж заперечень. Ви просто будете любити, а ваше терпіння саме переродиться в цю ніжну любов, повагу, толерантність чи ще яким словом ви все це можете назвати.
Думаю, вам стане дуже легко на душі, ви змінете свої погляди на багато речей, і самі ж зайважити всі переваги такої поведінки))). Бо ще може бути краще, ніж гармонія - у стосунках, у соціальній активності, у світобаченні і т. д. Це простий мир на душі та в нашій же голові (нарешті, наші мізки дочекаються розрядки, а їхня робота стане улюбленим хоббі).
Не треба себе обмежувати. Ніякий світ чи соціум не може забрати від нас радості. Ніхто не в силі, навіть сам Господ, дарував нам таке право, як і решті світу. Він закликає нас до любові, до толерантності, до поваги. Що є може бути кращим. Він радіє разом з нами, розділяє всі невзгоди з нами, і Сам же допомагає нам. Кажуть, що немає спасіння через діяння, але я вважаю, що не варто себе поважати та записувати у праведники, якщо сам же не змінюєшся під впливом праведних діянь. Адже і благодать дана нам для правильного, вгодного не тальки Богові, але й нам самим, життя. Таке життя не є тягарем, воно просто звільняє вас від багатьох проблем, дає можливість знайти вихід навіть у безвихідній ситуації. Головне пам'ятати, безвохідних ситуацій у нашого Творця немає. Є лише небежання побачити та скористатися цим виходом.
 І ще одне з негативу нашого життя. Не думайте, що терпіння не допоможе людям з палим духом. А от і допоможе, бо коли вона візьме до уваги ваше ставлення до неї, ви станете її натхненням і під вашим же впливом вона стане виправляти помилки свого життя. Терпіння творить чудеса.
Тож не знаходьте відмовок, не знаходьте , як-то кажуть, ізянів у інших людей, а шукайте достойності в собі самих та в своєму оточенні, скажіть добре слово, скажіть люблю людині, яка вам подобається, не розмірковуючи над тим чи вона подобається вам; якщо вам приємне її товариство, а ви навіть хотіли б повязати своє життя з нею, яка ж перепона перед вами стоїть? Вперед, бо суєт в нашому життя багато, а от справжніх діл мало, бо чомусь виникає багато якихось нагальних справ. І не забувайте, ще когось, ви знаєте кого. Подякуйте всім і любіть життя, і тоді вас охоронять від бід. Тримайте свою благодать можливості жити, славити Творця та насолоджуватися невеликим земним раєм.

Господь любить нас

Ми маємо вірити у Бога, адже Він наш спаситель, спаситель нашої душі, нашого життя. Ви не відчуєте погано в серці, пустота зникне. Ви будете відчувати любов Христа та любо Господню. Він окрилить нас і захистить, життя стане легшим і неймовірно радісним. Будьте щирими і відрізняйте погане від доброго, шкідливе від корисного. Нас оточують багато сучасних технологій, вони не є поганими, але все залежить від того як ви ними користуєтеся. Будьте мудрими.
Ось декілька гарних відео, продивіться і знайдіть відповіді на власні питання
https://www.youtube.com/watch?v=--718muImFU

https://www.youtube.com/watch?v=kvae0isITrE

Чого нас вчать 10 Божих заповідей?!

Наш Творець залишив нам настанови - жити правильно і щасливо.
Вони такі прості й невеликі, але чи вміємо ми правильно їх тлумачити, чи розуміємо їх, чи дотримуємося таким чином, як бажає Бог.
Ось гарна стаття з поясненням усіх пунктів 10-ти заповідей.


Десять заповідей Закону Божого



1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене.

2. Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.

3. Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.

4. Пам'ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий — субота — для Господа Бога твого.

5. Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.

6. Не вбивай.

7. Не чини перелюбу.

8. Не кради.

9. Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.

10. Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого.

Десять заповідей Закону розміщені були на двох скрижалях, бо в них містяться два види любові: любов до Бога і любов до ближнього.

Вказуючи на ці два види любові, Господь Ісус Христос на запитання, яка заповідь найважливіша в Законі, сказав: "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40).

Любити Бога ми повинні насамперед і понад усе, тому що Він наш Творець, Промислитель і Спаситель - "Бо ми Ним живемо, і рухаємось, і існуємо" (Діян. 17, 28).

Потім повинна йти любов до ближнього, яка служить виявленням нашої любові до Бога. Хто ближнього свого не любить, той і Бога не любить. Св. апостол Іоан Богослов пояснює: "Хто каже: Я Бога люблю, а брата (тобто ближнього) свого ненавидить, той говорить неправду, бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?" (1 Ін 4, 20).

Люблячи Бога і ближніх, ми цим виявляємо й істинну любов до самих себе, бо істинна любов до самого себе і полягає у виконанні наших обов'язків перед Богом і ближнім. Вона виявляється в турботі про свою душу, в очищенні себе від гріхів, у підкоренні тіла духу, в обмеженні особистих потреб. Ми повинні берегти своє здоров'я і турбуватися про розвиток своїх душевних сил та здібностей, щоб краще виявляти свою любов до Бога і ближніх.

Таким чином, любов до себе не повинна проявлятися на шкоду любові до ближніх. Навпаки. Ми повинні любов до себе приносити в жертву любові до ближніх. "Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе (тобто пожертвує життям своїм)за друзів своїх (ближніх своїх) (Ін 15, 13). А любов до себе і любов до ближніх повинна приноситись у жертву любові до Бога. Господь Ісус Христос про це каже так:"Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, не достойний Мене; і хто не бере хрест свій (хто відмовляється від усіх життєвих бід, страждань і випро бувань, які посилає Господь, а йде легким, беззаконним шляхом) і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене" (Мф 10, 37~38).

Якщо людина передусім любить Бога, то, природно, вона не може не любити і батька, і матір, і дітей, і всіх ближніх своїх; і любов ця буде освячена Божественною благодаттю. Якщо людина любитиме когось з них, без любові до Бога, то така любов її може бути навіть злочинною: наприклад, така людина для добробуту своїх рідних або друзів може позбавити добробуту інших, бути до них несправедливою, жорстокою тощо.

Отже, хоча увесь Закон і полягає у двох заповідях любові, але для того, щоб нам ясніше уявити наші обов'язки перед Богом і ближніми, вони поділені на 10 заповідей. Обов'язки наші перед Богом визначаються у перших чотирьох заповідях, а обов'язки перед ближніми - в останніх шести заповідях.

Скажемо "Дякую"

Зараз у нас традиційно триває пасхальних піст - час коли ми можемо очистити свою душу, покращити життя, позбавитися проблем та вирішити всі свої "конфлікти". А ще необхідно не забувати дякувати. Така подяка, проста, що не вимагає так багато зусиль, посту, покаяння і т. п. Подяка прикрашає нас духовно, змінює наше життя, приносить радість.
Спробуймо подякувати кожному за все, що вони роблять для нас, для оточуючих, для всіх. Сила слова є безмежною, а от добре слово від щирого серця може покращити настрій, забути незгоди та повністю змінити наше життя назавжди.
Так приємно почути дякую, яке більше за всі похвали, багатства, адже духовий спокій не купиш за великі багатства, адже саме радість є тим стимулом, щоб покращувати наше життя.
А чи знаємо ми хто ще заслуговує нашої подяки? - Якщо подумати добре, тоді згадаємо багато людей. Але є ще Хтось, Той, що дав нам життя, вірить в нас та любить. Тож не забувайте подякувати Господу за наше життя, прожитий день і кожен подих, який робимо зараз. Це ж безцінна подяка, вона така проста і така люба Нашому Творцеві. Ми Його подоба, то ж будьмо вдячними, і до Нього, і до всіх навколо. Все, що з нами стається, це все наш урок життя, безкінечний урок, що триватиме вічність. Як тільки ми кажемо "дякую", ми проявляємо повагу, тож нехай це могутнє слово буде сповнене любов'. та повагою, пересилатиме радість іншим та буде потіхою для Господа-Ісуса.
Спробуйте почати ранок з Дякую, і подивіться, що станеться сьогодні))))))))

Ісус - то є любов

Чи часто ми задумуємося про любов?
- Звичайно, що відповідь - ТАК. А чи думаємо ми про любов Бога до нас, а більше про нашу любов до Нього. На власному досвіді переконуюся, що  сама відчувала Його обов'язок любити та захищати мене. Ось такий невеликий для Нього та мене вибір.
Що ж то за любов до Ісуса та Бога. Вони, начебто не роздільні в нашій думці, а, отже і любов одна. Але чи ми часто відповідаємо на їхню любов до нас, чи часто прислухаємося до їх підсказок? Не можу сказати за кожного, кожен випадок, християнин унікальний. Тому просто скажу, перестаньте метушитися, знайдіть мир на душі разом з нашими наставниками духовними - Богом та Його Сином. Я думаю, ви одразу ж відчуєте їхню любов, підтримку, та обов'язково знйдете відповідь на питання - сенс нашого існування.
Проявіть щиру любов до кожного, хто навколо вас, не звертаючи увагу ні на які стримуючі причини. Проявіть свою християнську натуру. Так воно і до нас повернеться, адже, що ми посіємо, те й пожнемо в найблищому майбутньому. Все має свій наслідок, кожен ваш крок та кожне слово має свій наслідок та майбутній відблиск на шляху нашого життя.
Борітеся, й поборите всі перешкоди, та навернете нечестивців на правильний шлях - а ключ ли ше одень - ЛЮБОВ християнина до ближнього свого. Озирніться довкола ;-)

як молитися?!

мабуть перед кожним, хто хоче звернутися до Ісуса, чи Його Батька, виникає перше питання - а як молитися?
Взагалі, чи ви припускаєте таке, що до Бога потрібно молитися по особливому? - Я думаю це зайве питання, тому що Він реагує на будь-яке звернення до Нього - головне, щоб говорити з Ним по щирості. Любіть Його, покладайтеся на Його любов до нас, і тоді всілякі проблеми зникнуть, вже не виникне ніяких питань, просто гармонія всередені та навколо вас.

Ось такі вони прості істини. Знайте, ви є храмом для Бога, Його творінням, ми успадкували Його подобу. Тож невже нас не почубть?
Кожен батько вболіває за своїх дітей, такі ж почуття і для Нього не є чужими. Знайте, Він готовий прийняти ва у свої обійми в будь-який час. Будьте чесними з самим собою, чиніть добро, ставтеся до інших так, як до самого себе, любіть ближнього свого - і секрет мирного та радісного життя відкриється перед вами. наче і легкі настанови, та чи легко їх реалізуівати у сучасному темпі життя? - Важкувато, але варто і спробувати, а там і не помітите, як ви змінили життя, як все стало на свої місця, і спілкування з Богом стало таким легким, атким виразним.
Відчуйте Його підтримку та любов до вас. Ви ж варті гарного життя, а життя з Богом є найвищим його проявом. Саме тут ви знайдете своє покликання та сенс існування, саме тут реалізуються всі ваші мрії, саме з Ним ви почнете жити по-справжньому.
Тепер визнаєте, що Йому казати - Він бачить та знає все, але і любить чесність та щирість, станьте щирими до себе, та до оточуючих, відповідаючи і на Його любов.

Бог є любов, доброта, милосердя...

Любімо Бога Нашого, великого Господа. Нехай ми змінемо наше ставлення до Нього та відкриємо серце істині, даній від Нашого Чоловіколюбця.

Гарного перегляду: https://www.youtube.com/watch?v=5Ac6Iv4lhG4

Молитва про Боже благословення для дому

Боже, Єдиний у Святій Трійці, благослови цей дім і всіх його мешканців. Нехай завжди з пошаною тут промовляється найсвятіше Ім’я Ісуса, в якому наше єдине спасіння. Тобі, о найсолодший Ісусе, віддаємо  усе наше життя і нашу вічність. Зішли нам, о добрий Спасителю, Духа любові. Нехай Він навчить нас згоди і любові, страху Божого і побожності. Святий Духу, будь із нами зі своєю благодаттю і оберігай нас у цьому помешканні у здоров’ї душі й тіла. Божі ангели, оберігайте нас від підступів злого духа і приведіть до Небесного Царства. Мир і благословення Всемогутнього Бога † Отця і Сина і Святого Духа нехай зійде на нас і залишиться завжди з нами. Амінь.

Християнське життя - жінка та чоловік (роздуми)

"Одно из главных призваний женщины — это быть женой, спутницей и помощницей мужу. Без надежного тыла не совершается ни одна победа. Также и в семье: практически ни одно достижение мужчины не было бы возможно без женщины.
Жена является не просто помощником, но и вдохновителем мужа. Будет жена пилить мужа — не будет ему житья, и никогда не станет мужчина ни хорошим работником, ни хорошим хозяином, потому что все его душевные силы уйдут на то, чтобы справиться с обидой, перебороть свое возмущение".
Священник Илия Шугаев

 Если муж начинает жаловаться на свою жену, у меня не возникает к нему никакого сострадания. Почему? Во-первых, потому что он сам сделал свой выбор. Никто его на аркане под венец не тянул. А во-вторых, спрашивается, какой же ты мужчина, если ноешь, что тебя обижает слабая женщина? К тому же, женщине измениться гораздо легче, чем мужчине. Поведение женщины очень сильно детерминировано условиями жизни и тем, какой мужчина находится рядом с ней. Говоря проще: настоящей женщиной женщина будет только рядом с настоящим мужчиной. Так что если у мужчины неблагополучно в семье, он должен не жаловаться, а повнимательнее поглядеть в зеркало, может быть, что-то и разглядит.
Священник Павел Гумеров

 Если открываешь тайны своей семейной жизни перед другими людьми – то даёшь им власть над своей семейной жизнью. А люди не все ведь порядочные. Ни в коем случае не следует ни хвалиться, ни радоваться, ни огорчениями своими делиться. Это внутренняя, очень таинственная жизнь, ее надо беречь. Человек может в семье и слабость проявить, но он именно в семье ее проявил, он-то надеялся, что близкие его поймут. Он, возможно, в другой ситуации не проявил бы ее, а здесь не сдержался, немощь свою показал, но не потому, что отыгрывается на близких, а оттого, что верит им. Муж жене открывает душу свою, потому что доверяет, как на исповеди доверяют священнику, и когда происходит нарушение тайны, это очень близко к разглашению исповеди. Печально, когда начинают друг над другом насмехаться, рассказывать тайны, уничижать. Это говорит о порочности того человека, который себе позволяет так поступать, об отсутствии мудрости.
Протоиерей Георгий Шестун

"Свою жену нужно любить не за плоть, а за ее чистую душу и доброе сердце. У жены есть то, чего нет у мужа; она духовно дополняет его, и наоборот. Потому в отношениях между супругами с огромной силой должны проявляться те особенности духа, ума и сердца, которые свойственны только мужчине и только женщине. Грубость мужского сердца восполняется нежностью и чистотой сердца жены, ибо сердце женщины гораздо тоньше, способнее к духовной любви. А жена… при общении с мужем должна восполнить свой недостаток силы, глубины ума его знаниями, его крепкой волей. Мужчина и женщина должны стать в браке одним телом и одной душой. Из их союза должно родиться нечто высшее, соединив все доброе и великое, что есть в каждом из них".
Святитель Лука Крымский

- Как сохранить любовь в семье? (гарні поради)

- Я предлагаю молодым людям то, что для меня в свое время было своеобразным тренингом: иду, например, я вечером домой и надеюсь, что любимая жена приготовила мне вкусный ужин и ждет меня с приятным милым разговором, желая выслушать, утешить, обнять, приласкать, что дети сделали все уроки. Вместо этого вижу, что игрушки разбросаны, ужин не готов, уроки не сделаны, и жена еще говорит: «Слушай, там срочно надо что-то пожарить на ужин, и не забудь сделать английский с сыном».

Я понимаю, что это мне не нравится, что я не для этого, вроде, женился. И в этот момент я должен себе напомнить, что не моя семья и моя жена существуют для меня, а я существую для моей семьи. Я существую для моей жены, для моих детей. И я должен засунуть свое неудовольствие куда-нибудь в задний карман брюк и, засучив рукава, включаться в семейную жизнь.

Если мы говорим на языке православном, на языке христианском, в этом и состоит аскетика семейной жизни. Я должен постоянно со своими желаниями, своими хотениями, своими неудовлетворениями и неудовольствиями бороться и на уровне дел, и на уровне помыслов — с тем, чтобы заставлять себя жить ради своей семьи.

Безусловно, это приносит плод, громадное чувство удовлетворения, когда ты видишь счастливые глаза своей жены, когда ты понимаешь, что твои дети сумели превозмочь свои проблемы — благодаря тебе и твоей жене. И это возбуждает в сердце настоящие, серьезные, глубокие христианские чувства, которые можно назвать любовью… Не любовью-присвоением, а любовью-отдачей.

Протоиерей Максим Первозванский

Бог турбується про нас

На пороге каждого дня говори: «Да будет воля Твоя, Отче!». И на пороге каждой грядущей ночи говори: «Да будет воля Твоя, Отче!». Уходя на работу и приходя с работы, опять то же говори: «Да будет воля Твоя, Отче!». И когда ты здорова, и когда одолеет болезнь, говори: «Да будет воля Твоя, Отче!». И наконец, когда пробьет неизбежный час и ты лицом к лицу встретишься с Ангелом смерти, скажи смело: «Да будет воля Твоя, Отче мой и Боже мой!».
Святитель Николай Сербский

 "Нет случайных встреч: или Бог посылает нужного нам человека, или мы посылаемся кому-то Богом, неведомо для нас".
Священник Александр Ельчанинов (1881-1934)

 На мою долю очень часто выпадали искушения, и немалые. Меня спасали эти маленькие молитвы: "Господи,Иисусе Христе, помилуй мя", "Пресвятая Богородица,спаси мя".
Старец Харалампий Дионисиатский

Християнські вірші тут

Коли згадаю,яким важким був
Той шлях для мене,що назначив Ти ходити,
Мені здавалось,Боже,не дійду...
Та Ти довів мене,Спаситель.

Коли згадаю всі долини ті,
Які проходити прийшлося,
Здавалося,що більше не зійти
Мені,Господь,вже на Твої висоти.

Коли згадаю сльози всі,
Які для мене хлібом стали.
Здавалося, не висохнуть вони,
Та Твої руки їх мені втирали.

Коли згадаю я зневіри час.
О!Як то страшно,коли втратиш віру,
Але тоді на мене пролилась
Ісуса Кров і повернула силу.

Згадаю чашу із гріхом -гірку,гірку.
І ворог так хотів,щоб з неї напилася,
Тоді Ти руку протягнув Свою святу,
І відвернув мене від страшної спокуси.

Коли згадаю стріли вогняні,
То серце від страху стиснеться.
Їх часто ворог посилав мені,
Та Ти,Господь,за мене заступився.

Буває,що згадаю каменів потік,
Які кидали руки ближніх
Ти допускав й таке в моїм житті,
Та рани обмивав так лагідно і ніжно.

Згадала, Боже,я випробування всі:
І сльози,й біль,і камені і стріли.
Вони нічого не змогли зробить мені,
Коли зі мною був мій Батько милий.

Що ж спогадах лишилося моїх:
Каміння на шляху й випробування?
Та ні,згадаю я про милості Твої,
Як Ти беріг мене,Господь,в моїх скитаннях.

Чим більше тих скорбот було в житті,
Тим ближче Ти до мене був, Спаситель,
Тим більше милості являв мені,
Уроки у житті давав, Учитель.

І ось сьогодні,я стою на зламі днів,
І прихід Твій,Христос,вже на порозі.
Я не прошу в Тебе легких шляхів,
Але,щоб був зі мною Ти,мій Боже.

Я не прошу життя без болів,без скорбот,
Але прошу:не залишай самої.
Залишся поряд, Іісус.В житті піди вперед,
А я піду,Господь мій,за Тобою.

Ірина Іманбаєва.

https://vk.com/club36733126?w=wall-36733126_4729%2Fall

Вислови. які змінять життя

Нужно понять, что жизнь состоит из проблем. Они никуда не исчезают. Если ты думаешь, что твоя проблема исчезнет, то да, ты права, она действительно исчезнет, но на ее месте появится другая проблема. Проблемы не заканчиваются. Такова жизнь. Жизнь – это боль, труд, тревоги и скорби. Пойми это, хорошенько вбей себе в голову и скажи: «Я научусь жить со своими проблемами, как с друзьями. И если я преодолею сегодняшнюю трудность, то через месяц, или три месяца, или через год придет новая трудность, и я снова буду учиться таким словам, как «терпение», «смирение», «духовная зрелость», «мудрость». К моему уму прибавится мудрость, потому что мы становимся мудрее именно через страдания». [...] Каждый считает, что его проблема – самая большая. Но Бог говорит тебе: «Я прихожу в твою жизнь не для того, чтобы избавить тебя от трудностей, а для того, чтобы изменить твое отношение к ним».
Архимандрит Андрей (Конанос)

Нам кажется, что мы – самые несчастные на земле. Мы и бедные, и больные, и никто нас не любит, и везде нам не везет, и весь мир ополчился на нас. Послушаешь иногда человека и кажется, что перед тобой Иов многострадальный. А посмотришь на него – красивый, румяный, хорошо одетый.
Почему мы преувеличиваем свои несчастья и беды? Может, потому что недостаточно страдаем? Ведь посмотри: по-настоящему больные люди не выказывают свою болезнь, не ноют. Они несут свой крест молчаливо, до самого конца.
Протоиерей Василий Ермаков

ДУША С ДУШОЮ ГОВОРИТ

Христос никогда не сделал ни одного замечания по поводу тела человека. Он не сказал Закхею: «Как ты мал!» Не сказал Иуде: «Как ты безобразен!» Не сказал расслабленному: «Как ты расслаблен!» Не сказал прокажённому: «Какой от тебя дурной запах!» Христос постоянно общался с действительностью в людях, то есть с их душами. Это Душа душам говорила, Душа души лечила и поднимала. Говорить о телах присутствующих людей Христос считал неприличным почти так же, как серьёзные люди считают неприличным говорить друг другу об одежде.

Поэтому когда человек заговорит с тобой, не думай о его теле, не оглядывай его тело, а смотри в его душу, проверяй его душу, вживайся в его душу – и тогда будешь его понимать. И когда ты говоришь с человеком, не думай ни о своём, ни о его теле, а думай о своей душе и его душе, повторяя про себя: «Это душа душе говорит, душа с душой общается». И тогда ты почувствуешь присутствие Бога между вами. И будешь понятым и понимающим.

Святитель Николай Сербский

Священник Павел Гумеров. "Беседы о семейной жизни"

Почему мужчины не любят капризных и истеричных женщин.

Мужчины не любят так называемых истеричек и дам часто впадающих в меланхолию и депрессию. Призвание женщины – вдохновлять мужчину на подвиги, поддерживать его, вселять в него оптимизм и целеустремлённость. Это бывает на пользу, в первую очередь, самой женщине, так как мужчина совершает хорошие поступки ради неё. Жить рядом с человеком депрессивным, мрачным, подверженным постоянным перепадам настроения – тяжёлый крест. Депрессия штука заразная, точно также заразителен оптимизм. Если жене что-то не нравится в поведении мужа, она гораздо большего может добиться не выяснением отношений, а поощрением и хорошим настроением.

Когда муж приходит с работы усталый и начинает сердиться, ворчать, жене нужно не начинать оправдываться, спорить или самой впадать в тоску, а приветливым, хорошим настроением поддерживать его, вселить уверенность, это даст большой положительный заряд. Святитель Феофан Затворник даёт такой совет жене, у которой начались семейные неурядицы: «… чтобы нос не вешала, и не ворчала на мужа, а весело всегда встречала. Ворчанием и хмурением только раздражать его будешь. А лучше делать вид, будто одобряет его подвиги на охоте» (муж уехал охотиться).

Придирками, ворчанием, недовольством многие жены выкопали могилу своему семейному счастью.

Что касается истеричного, переменчивого поведения, то, ясное дело, оно не может понравиться никому. Но мужчинам особенно. Мужская душа устроена более строго и просто, чем женская и он ждёт адекватного, объяснимого поведения. Мужчинам очень плохо понятны женские капризы и эмоции.

Мужчины не любят слишком «умных» женщин. Я не случайно взял это слово в кавычки. Ум – это не сумма каких-то знаний, нахватанность, в сочетании с самоуверенностью и желанием самоутвердиться, оставить за собой последнее слово. Такое поведение женщины, мужчине не может понравиться. Ум – это мудрость, умение пользоваться теми знаниями, которые имеешь, умение жить и строить отношения с людьми, сохранять мир с ближними.

Ещё один момент. Мужчинам очень не нравится, когда их перебивают. В отличии от женщины для мужчины каждое слово в фразе имеет значение, и означает именно то, что должно означать. А женщины любят всевозможные намёки, междустрочия, подтексты. Для мужчины очень важно, чтобы было услышано именно то, что он хочет сказать.

Нелишне сказать, что глупых женщин мужчины тоже не любят. Ведь мужчина – существо рациональное, разумное, а значит, уважает, ценит в собеседнике интеллект.

Мужчины очень не любят корыстных женщин. Для мужчины крайне важно, чтобы его любили не за что-то: красоту, физическую силу, щедрость, и конечно же не за материальное обеспечение, а просто так, любили его самого.

«Я так понимаю, что счастлив тот, кто чувствует себя счастливым».

У святителя Феофана Затворника прочел о счастье: «Я так понимаю, что счастлив тот, кто чувствует себя счастливым». Очень просто сказано, но какая мудрость! И правда, если человек сам не чувствует себя счастливым, хоть всего его осыпь благами с ног до головы, счастливым он не будет.

На многочисленных примерах из жизни убедился, что позитивно настроенный человек, имеющий мир в душе и мир с ближними, будет счастлив даже в весьма тяжелых условиях. И наоборот, вечно недовольный, ворчливый не сможет быть счастливым даже в раю. Был у меня один знакомый, общаться с которым было очень непросто, потому что он постоянно был всем недоволен и всех вокруг обвинял в своих несчастьях. Свою тещу считал колдуньей, и все свои болезни связывал с ее происками; о жене никогда хорошего слова не сказал; если заговаривал о единственном ребенке, то только для того, чтобы рассказать, какой он оболтус и разгильдяй (спрашивается: кто его таким воспитал?).

Такое хроническое недовольство называется «психологией неудачника». И правда, такие депрессивные личности как будто притягивают неудачи. Происходит это в основном оттого, что они не могу построить ни с кем хороших отношений, считают, что все вокруг им что-то должны и даже виноваты в их несчастьях. Вторая причина их невезения в том, что психологические неудачники заранее настроены на неудачу, провал, поражение, они изначально не верят в свой успех. Если бы эти люди просто изменили свое отношение к людям и к жизни, им стало бы гораздо легче и радостнее жить.

Священник Павел Гумеров

Люди женятся и выходят замуж

Люди женятся и выходят замуж и после 30 лет. Доверяйте во всем Богу. Может быть Господь удерживает Вас от скорбей и горьких переживаний, которых так много в наше время у людей, живущих семейно. Как велико число разводов! Сколько семей, в которых муж и жена живут под одной крышей как совершенно чужие люди. Вместо тепла и радостей — холод и тоска. Примите совет, который Вам поможет. Не мучайте себя мыслями об одиночестве. Господь лучше нас знает, что нам необходимо. Бог дал Вам драгоценнейший дар — веру, без которой ни один человек не может иметь подлинное счастье.

Священник Афанасий Гумеров

Секрет супружеского счастья заключается в том, чтобы мужу обращаться с женой всегда так же бережно и с такой же любовью, как и в день венчания.

Священник Артемий Владимиров

Секрет счастья - это внимание друг к другу. Счастье жизни составляется из отдельных минут, из маленьких, быстро забывающихся удовольствий от поцелуя, улыбки, доброго взгляда, сердечного комплимента и бесчисленных маленьких, но добрых мыслей и искренних чувств. Любви тоже нужен её ежедневный хлеб.
Императрица Александра Федоровна Романова

Можно ли делать замечание человеку, если он неправ?

Отвечает архимандрит Амвросий (Юрасов):

Премудрый Соломон говорит: «Не обличай кощунника, чтобы он не возненавидел тебя; обличай мудрого, и он возлюбит тебя» (Причт. 9,8). Когда человек делает что-то неправильно, а мы видим это, то нам хочется ему подсказать. Надо попробовать делать это постепенно. Знаете, как лед ногой пробуют - крепок ли, выдержит ли, не провалится ли? Мы все заражены гордыней, самолюбием. Нас ведь трогать нельзя. Если Нас за больное место заденут, то может трупный яд пойти... Если человек с живой душой, разумный, так, когда ему подскажешь, он возрадуется, возлюбит нас. Но если человек безумный, его трогать нельзя.

Верую (Православие)

"Господи, имя Тебе — Любовь: не отвержи мя, заблуждающагося.
Господи, имя Тебе — Сила: укрепи мя, изнемогающего и падающаго.
Господи, имя Тебе — Свет: просвети душу мою, омраченную житейскими страстями.
Господи, имя Тебе — Мир: умири мятущуюся душу мою.
Господи, имя Тебе — Милость: не переставай миловать меня."
Святой праведный Иоанн Кронштадтский

Что хотите – то просите у Бога. В конце скажите следующую молитву: «Господи, дай мне не только то, что я прошу, но и условия для того, чтобы это удержать и не потерять», – потому что много раз Бог нам угождает и посылает нам дары, а мы снова их теряем.
Архимандрит Андрей (Конанос)

"Молитва — это обоюдоострый меч, разрубающий отчаяние, опасность, скорбь и тому подобное. Молитва — это противоядие от всех болезней души и тела".
Архимандрит Ефрем Святогорец

Главное богатство человека

Главное богатство человека на земле — это люди, которые его любят. Чем их больше, тем человек богаче. Семья – это именно такие люди: жена, которой не было, а теперь она есть; дети, которых вообще не было, а теперь Господь их вам дал. Если человек любит только себя, то, конечно, в семье ему тяжелее. Несчастным человека делает не семья, а неумение любить.

Протоиерей Феодор Бородин