Цікаво, чи задумаємося ми про дарування радості та любові іншим, або ж чекаємо, у свою чергу, цього від інших. А чи варті ми такох уваги від наших рідних та друзів, сусідів та знайомих. Як часто ми бачимо постери про "подаруй посмішку", а самі нічого не робимо.
Іноді здається, що так легко бути бездіяльним, нічим не перейматися, і жити, нібито, правильним життям... Але хто я така, щоб судити інших. Кожен обирає своє життя, і веде такий стиль, який йому до вподоби. Але якось вам захочеться уваги, тепла та розуміння, і якось стане важко знайти ці риси в своєму оточенні. Чому? - задаємся ми питанням.
А, мабуть, все тому, що самі такі ж. І все наше оточення відображає нас самих з різних сторін. В той же час ніхто нам не заважає змінити таку ситуацію. А починати необхідно з нас же самих. І першою запорукою стане наше терпіння. Саме воно допоможе побороти всі труднощі, саме воно підштовхне інших до змін своєї поведінки, саме воно домінує над часом, або взагалі йде з ним під руку. Терпіння не означає злість чи впертість. Терпіння, в першу чергі для мене, - це повага та толерантність до інших, це правильне сприйняття інших людей та їхніх звичок, це розуміння інших людей, їхніх проблем та пошук правильного рішення життєвих невзгод.
Через терпіння ми отримаємо і любов. Трохи не схожу на ту, про яку ми мріяли або ж якось описували для свого ж розуміння. Бо тоді любов повстає в різних образах у кожного. Через терпіння любов стає зрозумілою для всіх, з одинакомим рисами і дуже помітною для оточуючих. Тоді не виникне ніяких запитань, або ж заперечень. Ви просто будете любити, а ваше терпіння саме переродиться в цю ніжну любов, повагу, толерантність чи ще яким словом ви все це можете назвати.
Думаю, вам стане дуже легко на душі, ви змінете свої погляди на багато речей, і самі ж зайважити всі переваги такої поведінки))). Бо ще може бути краще, ніж гармонія - у стосунках, у соціальній активності, у світобаченні і т. д. Це простий мир на душі та в нашій же голові (нарешті, наші мізки дочекаються розрядки, а їхня робота стане улюбленим хоббі).
Не треба себе обмежувати. Ніякий світ чи соціум не може забрати від нас радості. Ніхто не в силі, навіть сам Господ, дарував нам таке право, як і решті світу. Він закликає нас до любові, до толерантності, до поваги. Що є може бути кращим. Він радіє разом з нами, розділяє всі невзгоди з нами, і Сам же допомагає нам. Кажуть, що немає спасіння через діяння, але я вважаю, що не варто себе поважати та записувати у праведники, якщо сам же не змінюєшся під впливом праведних діянь. Адже і благодать дана нам для правильного, вгодного не тальки Богові, але й нам самим, життя. Таке життя не є тягарем, воно просто звільняє вас від багатьох проблем, дає можливість знайти вихід навіть у безвихідній ситуації. Головне пам'ятати, безвохідних ситуацій у нашого Творця немає. Є лише небежання побачити та скористатися цим виходом.
І ще одне з негативу нашого життя. Не думайте, що терпіння не допоможе людям з палим духом. А от і допоможе, бо коли вона візьме до уваги ваше ставлення до неї, ви станете її натхненням і під вашим же впливом вона стане виправляти помилки свого життя. Терпіння творить чудеса.
Тож не знаходьте відмовок, не знаходьте , як-то кажуть, ізянів у інших людей, а шукайте достойності в собі самих та в своєму оточенні, скажіть добре слово, скажіть люблю людині, яка вам подобається, не розмірковуючи над тим чи вона подобається вам; якщо вам приємне її товариство, а ви навіть хотіли б повязати своє життя з нею, яка ж перепона перед вами стоїть? Вперед, бо суєт в нашому життя багато, а от справжніх діл мало, бо чомусь виникає багато якихось нагальних справ. І не забувайте, ще когось, ви знаєте кого. Подякуйте всім і любіть життя, і тоді вас охоронять від бід. Тримайте свою благодать можливості жити, славити Творця та насолоджуватися невеликим земним раєм.
Іноді здається, що так легко бути бездіяльним, нічим не перейматися, і жити, нібито, правильним життям... Але хто я така, щоб судити інших. Кожен обирає своє життя, і веде такий стиль, який йому до вподоби. Але якось вам захочеться уваги, тепла та розуміння, і якось стане важко знайти ці риси в своєму оточенні. Чому? - задаємся ми питанням.
А, мабуть, все тому, що самі такі ж. І все наше оточення відображає нас самих з різних сторін. В той же час ніхто нам не заважає змінити таку ситуацію. А починати необхідно з нас же самих. І першою запорукою стане наше терпіння. Саме воно допоможе побороти всі труднощі, саме воно підштовхне інших до змін своєї поведінки, саме воно домінує над часом, або взагалі йде з ним під руку. Терпіння не означає злість чи впертість. Терпіння, в першу чергі для мене, - це повага та толерантність до інших, це правильне сприйняття інших людей та їхніх звичок, це розуміння інших людей, їхніх проблем та пошук правильного рішення життєвих невзгод.
Через терпіння ми отримаємо і любов. Трохи не схожу на ту, про яку ми мріяли або ж якось описували для свого ж розуміння. Бо тоді любов повстає в різних образах у кожного. Через терпіння любов стає зрозумілою для всіх, з одинакомим рисами і дуже помітною для оточуючих. Тоді не виникне ніяких запитань, або ж заперечень. Ви просто будете любити, а ваше терпіння саме переродиться в цю ніжну любов, повагу, толерантність чи ще яким словом ви все це можете назвати.
Думаю, вам стане дуже легко на душі, ви змінете свої погляди на багато речей, і самі ж зайважити всі переваги такої поведінки))). Бо ще може бути краще, ніж гармонія - у стосунках, у соціальній активності, у світобаченні і т. д. Це простий мир на душі та в нашій же голові (нарешті, наші мізки дочекаються розрядки, а їхня робота стане улюбленим хоббі).
Не треба себе обмежувати. Ніякий світ чи соціум не може забрати від нас радості. Ніхто не в силі, навіть сам Господ, дарував нам таке право, як і решті світу. Він закликає нас до любові, до толерантності, до поваги. Що є може бути кращим. Він радіє разом з нами, розділяє всі невзгоди з нами, і Сам же допомагає нам. Кажуть, що немає спасіння через діяння, але я вважаю, що не варто себе поважати та записувати у праведники, якщо сам же не змінюєшся під впливом праведних діянь. Адже і благодать дана нам для правильного, вгодного не тальки Богові, але й нам самим, життя. Таке життя не є тягарем, воно просто звільняє вас від багатьох проблем, дає можливість знайти вихід навіть у безвихідній ситуації. Головне пам'ятати, безвохідних ситуацій у нашого Творця немає. Є лише небежання побачити та скористатися цим виходом.
І ще одне з негативу нашого життя. Не думайте, що терпіння не допоможе людям з палим духом. А от і допоможе, бо коли вона візьме до уваги ваше ставлення до неї, ви станете її натхненням і під вашим же впливом вона стане виправляти помилки свого життя. Терпіння творить чудеса.
Тож не знаходьте відмовок, не знаходьте , як-то кажуть, ізянів у інших людей, а шукайте достойності в собі самих та в своєму оточенні, скажіть добре слово, скажіть люблю людині, яка вам подобається, не розмірковуючи над тим чи вона подобається вам; якщо вам приємне її товариство, а ви навіть хотіли б повязати своє життя з нею, яка ж перепона перед вами стоїть? Вперед, бо суєт в нашому життя багато, а от справжніх діл мало, бо чомусь виникає багато якихось нагальних справ. І не забувайте, ще когось, ви знаєте кого. Подякуйте всім і любіть життя, і тоді вас охоронять від бід. Тримайте свою благодать можливості жити, славити Творця та насолоджуватися невеликим земним раєм.
Немає коментарів:
Дописати коментар