Хто відповідальний за наше життя?

Хто відповідальний за наше життя - батьки, родичі та друзі, держава та місцева влада, наш Творець? А, можливо, ми самі ковалі нашого щастя? Саме остання думка стає все поширенішою в сучсному розвитку людських відносин, але вона лише частково розкриває наше призначення.

Я не хочу думати, що люди походять від мавпи - і, таким чином, наше призначення вижити за будь-якої умови. Це не означє, що у нас немає правил (гласних і ні), що маємо протоптувати собі дорогу в життя-в люди по "трупах" та "кістках" (хоча і буває так, що іншого варіанту немає).

Ми повинні памятати, що Наш Батько, Бог, створив нас за подобою своєю. Він дав нам вибір - жити по заповідях чи на свій розсуд. Вже тут ми приймаємо своє рішення, саме на цьому етапі ми беремо життя в свої руки і розпоряджаємося за своїми переконаннями. 

Тому хто ж відповідальний за наше життя та наш вибір? Відповідь проста - тільки ми. Адже християнство - це наш вибір. Вибір, від якого залежить чи буде у нас підтримка від Бога, Його турбота та як саме відноситимуться до нас оточуючі.

Закони Божі такі прості, та їх так важко дотримуватися у нашому бурхливому світі, що ми навіть віремо у  якісь безглузді речі, бо в нас немає часу на роздуми. Зараз все швидко міняється, ми прагнемо більшого прогресу - але ми забуваємо про себе (про наше харчування, про наш відпочинок, про наш мир на душі, про рідних та близьких, про любов до ближнього). Більшість із нас християни, ми всі памятаємо правила, закони, але забуваємо дотримуватися, тому що не згадуємо про себе. Не турбуючись про себе, ми не зможемо вибудувати стосунки з іншими (дружні, сімейні, родинні, робочі, соціальні, і багато так далі).

Теж саме стосується і так званих "не християн", атеїстів. Ми всі живемо по заповідях. Адже ми слідкуємо про наш відпочинок (навіть з'явилися державні та соціальні свята), про те, що ми споживаємо, про відносини в родині та щодо інших людей, про кримінальну відповідальність. Все це живе з нами настільки близько, що ми вже не бачимо відмінності між народною мудрістю та заповідями Божими. Ми всі памятаємо Стався до інших так, як би хотів(ла), щоб ставилися до тебе.

Важко перелаштовувати себе на інший лад, коли все дитинство, юнацтво чи своє життя провів по інших соціальних законах, важко повірити в Бога.Однак, Він чекає нашого першого кроку, бо без вашого свідомого вибору Він нічого не вдіє. Так і я отримала у свій час підтримку, охоронця та утішителя. Він діє невимовно - по-своєму, наче підводить тебе до мети, наче забирає турботи, у твоєму житті вже не з'явиться ненависть, "злий помисл" (з твоєї сторони чи зі сторони оточуючих). Ви відчуєте себе щасливим(ою) з миром на душі. Також віднайдете себе у цьому строкатому світі - свою професію, свою нішу в соціуму так, що вас вже не буде турбувати питання грошей, житла, емоційне здоров'я за власне здоров'я фізичне. Ви будете просто насолоджуватися життям в родині та серед рузів, своєю роботою тощо. А згодом, будете з посмішкою чи навимовною радістю згадувати життя сповнене турбот, коли ще ви не зустріли Бога на своєму шляху.

Я бажаю всім вам знайти свій шлях у житті, своє щастя, віднайти себе та знайти свою людину для сворення родини. Тому що людина неповинна бути одною (у сімейному плані), тільки у випадку, якщо ви обираєте такий шлях. У нас завжди є друзі та родичі, які збагачують наше життя. Висловлюйте свою повагу та любов до близьких, моліться за них, робіть добро іншим та подарунки. І все ці добрі діла повернуться до вас у стократ. Нехай вас береже Господь наш.

Чи насправді наше життя сповнене стресом?

     Як усе кружляє навколо нас, біжить, не даючи нам змоги передихнути та спочити, задуматися над своїми вчинками. Адже ж у Біблії сказано, що наше життя швидкоплинне і з часом дні стануть коротшими.

     Досить слушна замітка, але швидшим ніщо не стало, лише ми навчилися витрачати безглуздо час на недоречності - стрес, гнів, сварки, і так далі. Невже ми хочемо так провести наше життя? Гадаю ні, і щоб змінити цей кругообіг, потрібно довіритися нашому Творцеві, розказати Йому всі наші проблеми та попросити допомоги та ясності. І тут прийде на допомогу молитва - не лише та, що вивчена як віршик (бездушна і неосмислена) - а справжня розмова з Богом.

Можливо ми і пам'ятаємо, що молитва - це і є спілкування людини з її Творцем, але часто це гарні завчені слова. Нехай вам і до вподоби таке звертання, та осмисліть всі слова, від душі зверніться до Бога, вкладіть душу та прагнення, віднайдіть смирення та просіть допомогу. Тільки тоді ви зможете відчути полегшення та спрагу до змін, як тільки ви відкриєте свою душу тому, Хто вас розуміє. Небагато людей нам можуть дати таку пораду, так як у нас і небагато часу розмірковувати на такі "високі теми" і майже немає з ким (нечасто ми ходимо до церкви, не завжди розуміємо всі звичаї церковні, не задумуємося відкривати біблію, не часто думаємо взагалі про віру). 

      Однак нехай всі ці сучасні прикрощі вас не огортають довкола, не тримають у своїх лещатах. Просто поговоріть з Ним і все стане на місця. Життя зміниться і тоді ви побачите ціль свого життя, прийде допомога (наче нізвідки) і ви станете успішною людиною - успішною людиною з Богом.

PS Чим менше ви переживаєте - тим щасливіше ваше життя!

Помолімося

Не знаю з якої ви країни, яле зараз на душі у всіх нас - прагнення до миру, спокою та любові.
Тож давайте не будемо байдужі до один одного і помолимося за когось незнайомого, що ви перестріли випадково, за свій край, де ви живете і за власну державу.
Давайте попросимо Бога, Нашого Творця, знайти правильну дорогу до щасливого життя, а самі ж станемо також на початок цього шляху та будемо взірцем, навіть у маленьких справах нашого повсякденного життя.
Творімо добро, молімся і ставаймо кращими з кожною миттю, що ми тут на землі!)

Послання Павла до римлян (переклад Огієнка)

1. Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,
2. яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,
3. про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
4. і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
5. що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,
6. між якими й ви, покликані Ісуса Христа,
7. усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
8. Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
9. Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,
10. і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.
11. Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
12. цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.
13. Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.
14. А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.
15. Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.
16. Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.
17. Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.
18. Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,
19. тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
20. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,
21. бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.
22. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,
23. і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.
24. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
25. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
26. Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.
27. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.
28. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.
29. Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,
30. обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,
31. нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.
32. Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
(До Римлян 1:1-32)

Від православних, та все ж гарні думки про сімю та родинні стосунки

Если открываешь тайны своей семейной жизни перед другими людьми – то даёшь им власть над своей семейной жизнью. А люди не все ведь порядочные. Ни в коем случае не следует ни хвалиться, ни радоваться, ни огорчениями своими делиться. Это внутренняя, очень таинственная жизнь, ее надо беречь. Человек может в семье и слабость проявить, но он именно в семье ее проявил, он-то надеялся, что близкие его поймут. Он, возможно, в другой ситуации не проявил бы ее, а здесь не сдержался, немощь свою показал, но не потому, что отыгрывается на близких, а оттого, что верит им. Муж жене открывает душу свою, потому что доверяет, как на исповеди доверяют священнику, и когда происходит нарушение тайны, это очень близко к разглашению исповеди. Печально, когда начинают друг над другом насмехаться, рассказывать тайны, уничижать. Это говорит о порочности того человека, который себе позволяет так поступать, об отсутствии мудрости.
Протоиерей Георгий Шестун

 "С кем бы человек не начинал строить семейную жизнь, он пройдет периоды искуса. Ведь готового счастья не бывает... Счастье надо тоже выращивать терпеливо и многими трудами с обеих сторон".
Архимандрит Иоанн Крестьянкин

Господь наш захист і надія

Наш Творець любить нас, і не дозволить нам пропадати в депресії та морнувати наше життя. Звертаймося до Нього по допомогу, і Він обовязково відкликнеть на наше прохання, просто щиро вірте в нього, в своє бажання та йдіть за Його святми настановами. Він все створив для нас, ми подоба його, творіння любові Бога, і саме Творець нас захистить і попіклується, приголубить і позбавить страху. Згадайте скільки доброго сталося з Його волі у вашому житті, як Він обуеріг вас від помилки, чи ж бо навіть прихистив у важку мить. Любіть Його і Він відповість вам сторицею, просто вірте у Нього, нашого Творця та Суддю життя земного. ВІн для нас готує тільки щастя.
Бережіть себе
PS Аще я люблю надзвичайно псалми, вони дуже повчальні і буває так, що вони зараджують при читанні у проблемах. Я там завжди знаходжу відраду. Ось перечитує вже в третій раз, ось декілька
1. Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
2. та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
3. І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!
(Псалми 1:1-3)

1. Для дириґента хору. На спів: «На смерть сина». Псалом Давидів.
2. Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
3. Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
4. Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
5. Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
6. Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
7. О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
8. Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
9. і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
10. І твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
11. І на Тебе надіятись будуть усі, що Ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
12. Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
13. бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
14. Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
15. щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
16. Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
17. Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
18. Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
19. бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
20. Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
21. Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
22. Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
23. Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
24. Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
25. У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!…
26. Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх…
27. Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені…
28. Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
29. Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим…
30. В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку…
31. Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті…
32. Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
33. Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
34. Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
35. Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
36. Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
37. Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
38. Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
39. щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!
(Псалми 9:1-39)

1. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
2. Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
3. Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
4. а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5. Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
6. Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7. покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
8. Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9. від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
10. Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
11. Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю…
12. Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті…
13. Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14. від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
15. А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
(Псалми 16:1-15)

 Знаходьмо розраду у Божих посланнях.

Про гнів і його трактування у Біблії

Такий стан нам добре відомий - він охоплює нас повністю, забираючи наш самоконтроль, і ми підчиняємося йому, забуваючи про все, відстоюючи "власну" позицію, захищаючи нашу думку... Все наче правильно - захисна реакція. Але чи має вона гарний наслідок? Ось у чому запитання, адже в стані гніву ми не можемо раціонально думати чи розцінювати саму ситуацію. Всі наші відчуття притуплені, тож, гадаю, і нічого адекватного не спадає на думку.
Лише коли пишеш чи думаєш про цей стан, підбираються лишень слова з таким же відтінком. Тож невже правильно проявляти свій гнів? Це ж також негативні емоції та стрес, а всі ці чинники є гарними передумовами для розвитку різних хвороб та відступу від нашого служіння Творцю, або ж дотримання заповідей. Все це ламає наш налагоджений стиль життя позбавленого горя.
Ось так з гнівом стикнулася і я сьогоднію Осліплена ним, я нічого не розуміла, спаскудила настрій подрузі, і все через дрібничку. Ось так цей гнів і прокрадається в наш розум. Потім я довго не могла зрозуміти в чому була причина, чому я недослухала все до кінця, щоб не виникало непорозумінь. І так у мене назбиралося багато "чому". А все марно - погані емоції, бурхливий ранок... Мене нічого не виправдовує, але я все гарно обдумала, і тепер хочу назавжди позбавитися цього відчуття.
А знала лише одне - необхідно попросити допомоги у Нього, Бога, що сотворив нас і полюбив, наділтвши нас дивними вміннями. Тож дякувати Йому, я спокійна і, надіючись на Нього, подлаю цю спокусу. Ще раз переконалася, що не легка справа бути праведним, вести гарне життя. Але з Богом ми озброєні вірою та Його підтримкою.
Бережіть себе!
https://www.youtube.com/watch?v=ivlxYmIX0zs