Хто відповідальний за наше життя?

Хто відповідальний за наше життя - батьки, родичі та друзі, держава та місцева влада, наш Творець? А, можливо, ми самі ковалі нашого щастя? Саме остання думка стає все поширенішою в сучсному розвитку людських відносин, але вона лише частково розкриває наше призначення.

Я не хочу думати, що люди походять від мавпи - і, таким чином, наше призначення вижити за будь-якої умови. Це не означє, що у нас немає правил (гласних і ні), що маємо протоптувати собі дорогу в життя-в люди по "трупах" та "кістках" (хоча і буває так, що іншого варіанту немає).

Ми повинні памятати, що Наш Батько, Бог, створив нас за подобою своєю. Він дав нам вибір - жити по заповідях чи на свій розсуд. Вже тут ми приймаємо своє рішення, саме на цьому етапі ми беремо життя в свої руки і розпоряджаємося за своїми переконаннями. 

Тому хто ж відповідальний за наше життя та наш вибір? Відповідь проста - тільки ми. Адже християнство - це наш вибір. Вибір, від якого залежить чи буде у нас підтримка від Бога, Його турбота та як саме відноситимуться до нас оточуючі.

Закони Божі такі прості, та їх так важко дотримуватися у нашому бурхливому світі, що ми навіть віремо у  якісь безглузді речі, бо в нас немає часу на роздуми. Зараз все швидко міняється, ми прагнемо більшого прогресу - але ми забуваємо про себе (про наше харчування, про наш відпочинок, про наш мир на душі, про рідних та близьких, про любов до ближнього). Більшість із нас християни, ми всі памятаємо правила, закони, але забуваємо дотримуватися, тому що не згадуємо про себе. Не турбуючись про себе, ми не зможемо вибудувати стосунки з іншими (дружні, сімейні, родинні, робочі, соціальні, і багато так далі).

Теж саме стосується і так званих "не християн", атеїстів. Ми всі живемо по заповідях. Адже ми слідкуємо про наш відпочинок (навіть з'явилися державні та соціальні свята), про те, що ми споживаємо, про відносини в родині та щодо інших людей, про кримінальну відповідальність. Все це живе з нами настільки близько, що ми вже не бачимо відмінності між народною мудрістю та заповідями Божими. Ми всі памятаємо Стався до інших так, як би хотів(ла), щоб ставилися до тебе.

Важко перелаштовувати себе на інший лад, коли все дитинство, юнацтво чи своє життя провів по інших соціальних законах, важко повірити в Бога.Однак, Він чекає нашого першого кроку, бо без вашого свідомого вибору Він нічого не вдіє. Так і я отримала у свій час підтримку, охоронця та утішителя. Він діє невимовно - по-своєму, наче підводить тебе до мети, наче забирає турботи, у твоєму житті вже не з'явиться ненависть, "злий помисл" (з твоєї сторони чи зі сторони оточуючих). Ви відчуєте себе щасливим(ою) з миром на душі. Також віднайдете себе у цьому строкатому світі - свою професію, свою нішу в соціуму так, що вас вже не буде турбувати питання грошей, житла, емоційне здоров'я за власне здоров'я фізичне. Ви будете просто насолоджуватися життям в родині та серед рузів, своєю роботою тощо. А згодом, будете з посмішкою чи навимовною радістю згадувати життя сповнене турбот, коли ще ви не зустріли Бога на своєму шляху.

Я бажаю всім вам знайти свій шлях у житті, своє щастя, віднайти себе та знайти свою людину для сворення родини. Тому що людина неповинна бути одною (у сімейному плані), тільки у випадку, якщо ви обираєте такий шлях. У нас завжди є друзі та родичі, які збагачують наше життя. Висловлюйте свою повагу та любов до близьких, моліться за них, робіть добро іншим та подарунки. І все ці добрі діла повернуться до вас у стократ. Нехай вас береже Господь наш.