Образа - що це таке?

Що ж ми ображаємося досить частенько, не беручи до уваги серйозні образи чи дріб'язкові. А чи буває у нас такий день, коли ми взагалі не ображаємося? Мабуть то є рідкість. Я не знаю самого твердження образи, але догадуюся про одне, образа заставляє нас засмучуватися, думати про інших щось погане, негативне чи нейтральне, змінює наше ставлення до об'єкту нанесення образи і так далі.
У всьому цьому переліку я бачу сум, така маленька меланхолія, яка огортажє нас своїми безмежними руками, пропонує нам захист. Здається мені, що такий підхід робить нас слабкими, апатійними і просто нечулими до навколишнього світу. Всі наші сенсорні системи притупляють свою роботу.
Хіба цього ми бажаємо, хіба для такого стану ми народилися? Невже таким є життя?
Сумують та ображаються всі, але в когось вона проходить швидко, хтось забуває, а дехто впадає у затяжний процес меланхолії. Я гадаю, ображатися не потрібно. Просто треба навчитися сприймати людей таким чином, якими вони є. Навіть ми самі не є ідеальними,  і якимось простим словом спроможні завдати образи іншим. Пам'ятаймо, що і ми не ідеальні, і немає у світі перфектної поведінки. Необхідно навчитися боротися зі своєю образливою звичкою. Так, це досить важко, кожен вам повірить. Але спробуйте проаналізувати ситуацію, можливо не відразу, а потім, коли ви духовно відпочинете. А ще краще, якщо є можливість, розберіться з каменем спотикання ще з кимось. Будьте чесні та справедливі, не приховуйте нічого. Навчіться спілкуватися, бо наше сучасне суспільство говорить про факт спілкування, коли саме по собі воно рідко виникає між людьми у тій формі, яка пропагується.
Не так то й легко зробити, але потрібно зробити маленький крок, меленьке зусилля і все піде своєю чергою. Ви відчуєте спокій, ваші справи будуть доведені до кінця, у вас не буде часу на дурниці, у вас буде час на вдосконалення стосунків, розвиток свого свідогляду, навчання і тому подібне.
Знайдіть свій спокій, бо нам заповідали щастя. Тож виконуйте цей заповіт Творця, радуймо його. І даруймо радість собі та оточуючим. Адже наше життя не є пеклом на землі, і саме пекло не в змозі буде нас дістати, якщо ми поважатимемо кожного, любитимемо і віритемо в наше спасіння. Тож продовжіть своє життя тут з радістю і без суму, заслужіть цей спокій вже на землі, радуйте своїх рідних, друзів і знайомих, бережіть свою душу та тіло, будьте храмом святості та добра.
Бережіть себе і свій храм в чистоті!

Екклезіяст

Досить гарна повчальна книжка. Можливо комусь здасться трохи похмурою. Але, якщо розібратися, дуже мотивуюча!!!!!!
http://www.bibleonline.ru/bible/ukr/21/01/

Спішіть дарувати радість людям

Цікаво, чи задумаємося ми про дарування радості та любові іншим, або ж чекаємо, у свою чергу, цього від інших. А чи варті ми такох уваги від наших рідних та друзів, сусідів та знайомих. Як часто ми бачимо постери про "подаруй посмішку", а самі нічого не робимо.
Іноді здається, що так легко бути бездіяльним, нічим не перейматися, і жити, нібито, правильним життям... Але хто я така, щоб судити інших. Кожен обирає своє життя, і веде такий стиль, який йому до вподоби. Але якось вам захочеться уваги, тепла та розуміння, і якось стане важко знайти ці риси в своєму оточенні. Чому? - задаємся ми питанням.
А, мабуть, все тому, що самі такі ж. І все наше оточення відображає нас самих з різних сторін. В той же час ніхто нам не заважає змінити таку ситуацію. А починати необхідно з нас же самих. І першою запорукою стане наше терпіння. Саме воно допоможе побороти всі труднощі, саме воно підштовхне інших до змін своєї поведінки, саме воно домінує над часом, або взагалі йде з ним під руку. Терпіння не означає злість чи впертість. Терпіння, в першу чергі для мене, - це повага та толерантність до інших, це правильне сприйняття інших людей та їхніх звичок, це розуміння інших людей, їхніх проблем та пошук правильного рішення життєвих невзгод.
Через терпіння ми отримаємо і любов. Трохи не схожу на ту, про яку ми мріяли або ж якось описували для свого ж розуміння. Бо тоді любов повстає в різних образах у кожного. Через терпіння любов стає зрозумілою для всіх, з одинакомим рисами і дуже помітною для оточуючих. Тоді не виникне ніяких запитань, або ж заперечень. Ви просто будете любити, а ваше терпіння саме переродиться в цю ніжну любов, повагу, толерантність чи ще яким словом ви все це можете назвати.
Думаю, вам стане дуже легко на душі, ви змінете свої погляди на багато речей, і самі ж зайважити всі переваги такої поведінки))). Бо ще може бути краще, ніж гармонія - у стосунках, у соціальній активності, у світобаченні і т. д. Це простий мир на душі та в нашій же голові (нарешті, наші мізки дочекаються розрядки, а їхня робота стане улюбленим хоббі).
Не треба себе обмежувати. Ніякий світ чи соціум не може забрати від нас радості. Ніхто не в силі, навіть сам Господ, дарував нам таке право, як і решті світу. Він закликає нас до любові, до толерантності, до поваги. Що є може бути кращим. Він радіє разом з нами, розділяє всі невзгоди з нами, і Сам же допомагає нам. Кажуть, що немає спасіння через діяння, але я вважаю, що не варто себе поважати та записувати у праведники, якщо сам же не змінюєшся під впливом праведних діянь. Адже і благодать дана нам для правильного, вгодного не тальки Богові, але й нам самим, життя. Таке життя не є тягарем, воно просто звільняє вас від багатьох проблем, дає можливість знайти вихід навіть у безвихідній ситуації. Головне пам'ятати, безвохідних ситуацій у нашого Творця немає. Є лише небежання побачити та скористатися цим виходом.
 І ще одне з негативу нашого життя. Не думайте, що терпіння не допоможе людям з палим духом. А от і допоможе, бо коли вона візьме до уваги ваше ставлення до неї, ви станете її натхненням і під вашим же впливом вона стане виправляти помилки свого життя. Терпіння творить чудеса.
Тож не знаходьте відмовок, не знаходьте , як-то кажуть, ізянів у інших людей, а шукайте достойності в собі самих та в своєму оточенні, скажіть добре слово, скажіть люблю людині, яка вам подобається, не розмірковуючи над тим чи вона подобається вам; якщо вам приємне її товариство, а ви навіть хотіли б повязати своє життя з нею, яка ж перепона перед вами стоїть? Вперед, бо суєт в нашому життя багато, а от справжніх діл мало, бо чомусь виникає багато якихось нагальних справ. І не забувайте, ще когось, ви знаєте кого. Подякуйте всім і любіть життя, і тоді вас охоронять від бід. Тримайте свою благодать можливості жити, славити Творця та насолоджуватися невеликим земним раєм.

Господь любить нас

Ми маємо вірити у Бога, адже Він наш спаситель, спаситель нашої душі, нашого життя. Ви не відчуєте погано в серці, пустота зникне. Ви будете відчувати любов Христа та любо Господню. Він окрилить нас і захистить, життя стане легшим і неймовірно радісним. Будьте щирими і відрізняйте погане від доброго, шкідливе від корисного. Нас оточують багато сучасних технологій, вони не є поганими, але все залежить від того як ви ними користуєтеся. Будьте мудрими.
Ось декілька гарних відео, продивіться і знайдіть відповіді на власні питання
https://www.youtube.com/watch?v=--718muImFU

https://www.youtube.com/watch?v=kvae0isITrE

Чого нас вчать 10 Божих заповідей?!

Наш Творець залишив нам настанови - жити правильно і щасливо.
Вони такі прості й невеликі, але чи вміємо ми правильно їх тлумачити, чи розуміємо їх, чи дотримуємося таким чином, як бажає Бог.
Ось гарна стаття з поясненням усіх пунктів 10-ти заповідей.


Десять заповідей Закону Божого



1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене.

2. Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.

3. Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.

4. Пам'ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий — субота — для Господа Бога твого.

5. Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.

6. Не вбивай.

7. Не чини перелюбу.

8. Не кради.

9. Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.

10. Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого.

Десять заповідей Закону розміщені були на двох скрижалях, бо в них містяться два види любові: любов до Бога і любов до ближнього.

Вказуючи на ці два види любові, Господь Ісус Христос на запитання, яка заповідь найважливіша в Законі, сказав: "Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки" (Мф 22, 37-40).

Любити Бога ми повинні насамперед і понад усе, тому що Він наш Творець, Промислитель і Спаситель - "Бо ми Ним живемо, і рухаємось, і існуємо" (Діян. 17, 28).

Потім повинна йти любов до ближнього, яка служить виявленням нашої любові до Бога. Хто ближнього свого не любить, той і Бога не любить. Св. апостол Іоан Богослов пояснює: "Хто каже: Я Бога люблю, а брата (тобто ближнього) свого ненавидить, той говорить неправду, бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?" (1 Ін 4, 20).

Люблячи Бога і ближніх, ми цим виявляємо й істинну любов до самих себе, бо істинна любов до самого себе і полягає у виконанні наших обов'язків перед Богом і ближнім. Вона виявляється в турботі про свою душу, в очищенні себе від гріхів, у підкоренні тіла духу, в обмеженні особистих потреб. Ми повинні берегти своє здоров'я і турбуватися про розвиток своїх душевних сил та здібностей, щоб краще виявляти свою любов до Бога і ближніх.

Таким чином, любов до себе не повинна проявлятися на шкоду любові до ближніх. Навпаки. Ми повинні любов до себе приносити в жертву любові до ближніх. "Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе (тобто пожертвує життям своїм)за друзів своїх (ближніх своїх) (Ін 15, 13). А любов до себе і любов до ближніх повинна приноситись у жертву любові до Бога. Господь Ісус Христос про це каже так:"Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, не достойний Мене; і хто не бере хрест свій (хто відмовляється від усіх життєвих бід, страждань і випро бувань, які посилає Господь, а йде легким, беззаконним шляхом) і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене" (Мф 10, 37~38).

Якщо людина передусім любить Бога, то, природно, вона не може не любити і батька, і матір, і дітей, і всіх ближніх своїх; і любов ця буде освячена Божественною благодаттю. Якщо людина любитиме когось з них, без любові до Бога, то така любов її може бути навіть злочинною: наприклад, така людина для добробуту своїх рідних або друзів може позбавити добробуту інших, бути до них несправедливою, жорстокою тощо.

Отже, хоча увесь Закон і полягає у двох заповідях любові, але для того, щоб нам ясніше уявити наші обов'язки перед Богом і ближніми, вони поділені на 10 заповідей. Обов'язки наші перед Богом визначаються у перших чотирьох заповідях, а обов'язки перед ближніми - в останніх шести заповідях.

Скажемо "Дякую"

Зараз у нас традиційно триває пасхальних піст - час коли ми можемо очистити свою душу, покращити життя, позбавитися проблем та вирішити всі свої "конфлікти". А ще необхідно не забувати дякувати. Така подяка, проста, що не вимагає так багато зусиль, посту, покаяння і т. п. Подяка прикрашає нас духовно, змінює наше життя, приносить радість.
Спробуймо подякувати кожному за все, що вони роблять для нас, для оточуючих, для всіх. Сила слова є безмежною, а от добре слово від щирого серця може покращити настрій, забути незгоди та повністю змінити наше життя назавжди.
Так приємно почути дякую, яке більше за всі похвали, багатства, адже духовий спокій не купиш за великі багатства, адже саме радість є тим стимулом, щоб покращувати наше життя.
А чи знаємо ми хто ще заслуговує нашої подяки? - Якщо подумати добре, тоді згадаємо багато людей. Але є ще Хтось, Той, що дав нам життя, вірить в нас та любить. Тож не забувайте подякувати Господу за наше життя, прожитий день і кожен подих, який робимо зараз. Це ж безцінна подяка, вона така проста і така люба Нашому Творцеві. Ми Його подоба, то ж будьмо вдячними, і до Нього, і до всіх навколо. Все, що з нами стається, це все наш урок життя, безкінечний урок, що триватиме вічність. Як тільки ми кажемо "дякую", ми проявляємо повагу, тож нехай це могутнє слово буде сповнене любов'. та повагою, пересилатиме радість іншим та буде потіхою для Господа-Ісуса.
Спробуйте почати ранок з Дякую, і подивіться, що станеться сьогодні))))))))