Захисні Молитви

МОЛИТВА СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА КІПРІАНА

Читають тільки з благословіння священника. Починаємо промовляти молитву Священномученика Кіпріана. Чи вдень, чи вночі, чи в будь-яку годину, коли ми молимося, – усі сили супостата від слави Бога Живого відпадуть.

Цей Священномученик, коли молився всією душею Богові, промовляв:

– Господи Боже Сильний і Святий, Цар царів, нині вислухай молитву раба Твого, Кіпріана.

Перед Тобою стоять тисяча тисяч і безліч Ангелів та Архангелів, Тобі відоме все таємне серця раба Твого (ім’я), постань перед ним, Господи, як учинив Ти це з Павлом в кайданах і з Феклою у вогні. Так належить мені пізнати Тебе, бо я перший чинив усі беззаконня.

Ти тримав хмари і небеса, і не посилав дощу деревам садовим, і не давав їм плоду. Нелінивим жінкам Ти звелів перечекати, іншим же зачаття не дав. На обгородження саду лише дивився і не творив. Лозині не цвісти і колоссю не дозрівати, звелів Ти, винограду не давати плоду і звірям не приводити потомства. Ти заборонив плавати і птахам небесним літати. Ось так Ти явив Свою силу при пророці Іллі.

Благаю Тебе, Господи Боже мій, усі чародійства і всіх лукавих бісів, що схиляють людину до гріха і на ній гріх учиняють, Ти силою Своєю заборони! Нині ж, Господи Боже мій, Сильний і Великий, що зволив з недостойного мені достойним бути і стати причетним до Святого Твого стада, благаю Тебе, Господи Боже мій, хто має оцю молитву вдома чи при собі, учини йому, що проситься у ній.

Пресвятою Величчю Своєю Ти чинив милість мені і не захотів погубити мене з беззаконнями моїми, так не погуби і кожного, хто благає Тебе молитвою цією!

Недужого у молитві зміцни, безсилого духом укріпи, зневіреного урозуми і не відкинь того, хто звертається до Твого святого Імені.

І я, припадаючи до Тебе Господи, благаю і прохаю святе ім’я Твоє, щоб у кожній оселі і в кожному місці, де найдужче християнин зазнає чародійства від лукавців чи від бісів, – нехай буде прочитана молитва ця над головою людини чи в домі і нехай він звільниться від злих духів, тобто заздрощів, спокуси, ревнощів, ненависті, злопам’ятства, страху, отруєння від язичницької поживи і від усякого заклинання і прокляття.

А хто вчинив цю молитву у своєму домі, нехай буде збережений від усяких диявольських підступів, лукавства від злих людей, від заклинань і від усякого ворожбитства та чаклування, і нехай тікають від нього біси та відступають злі духи.

Господи Боже мій, що маєш владу на небі і на землі, задля імені Твого Святого і задля невимовної милості Сина Твого, Бога нашого Ісуса Христа, вислухай в оцю годину недостойного раба Твого (ім’я), котрий промовляє оцю молитву і нехай по ній відпадуть усі диявольські підступи.

Як тане віск від вогню, так нехай згинуть усі чародійства і лукаві заклинання від лиця людини, яка читає цю молитву. Бо не знаємо іншого Бога, окрім Животворчої Тройці, що є для нас просвітленням і крім Тебе іншого бога не знаємо. В Тебе віруємо, Тобі поклоняємося і Тебе благаємо: захисти, заступи і збережи нас, Боже, від усякої лукавої дії і чародійства лихих людей.

Як і Мойсейовим снам Ти виточив солодку воду з каменя, так Господи Боже сил поклади руку Свою на раба Твого (ім’я), сповнену Твого милосердя і захисти від усяких підступів.

Благослови, Господи, дім, у якому перебуває ця молитва і кожного, хто шанує пам’ять про мене. Зішли йому Свою милість, Господи, і захисти його від усякого чародійства. Будь йому, Господи, помічником та покровителем.

Чотири річки: Фісон, Геон, Євфрат і Тигр; людина з Едему не може їх втримати. Ось так не може жодний чаклун у своїх справах чи бісівських уявах учинити щось перед читанням молитви цієї, Силою Бога Живого!

Нехай буде подоланий демон і розвіється усяка супротивна і зла сила, що вийшла від злих людей на раба Божого (ім’я).

Як Ти помножив роки цареві Єзекиілеві, так і придбав роки тому, хто виголошує молитву цю: співом Ангелів, Серафимів, благовіщенням Пресвятої Діви Марії від Архангела Гавриїла і задля безплотного зачаття Її, Господа нашого Ісуса Христа, славного Різдва Його у Вифлеємі, побиттям від Ірода царя чотирьох десятків тисяч немовлят і Святого Хрещення Його, що прийняв на річці Йордані, постом та спокусою від диявола, дивною Його перемогою і найстрашнішим судом Його, найдивнішими дивами Його, що сталися у світі, Ти даруєш зцілення та очищення. Ти мертвих оживляєш, виганяєш бісів і звершуєш вхід Його, як Царя: Осанна Синові Давидовому – немовлята оспівують Тебе, Ти відчуваєш Святості Страждання, Розп’яття і Погребіння терпиш, і славне Воскресіння на третій день, як і було написано, і сходження на небеса. І чується там спів численних Ангелів та Архангелів, що славлять сходження Того, Хто сидить праворуч Отця і судитиме живих і мертвих.

Ти дав владу святим Своїм учням та апостолам і сказав їм: – Кому відпустите гріхи – тому відпустяться, на кому затримаєте – затримаються, так і кожного по цій молитві звільни від усякого диявольського чаклунства над рабом Твоїм (ім’я).

Задля Святого Великого імені Твого заклинаю і проганяю усіх духів лукавих і злих, очі злих людей і їхні чародійства: нашепти, чаклунство, пристріт, ворожбитство і всякий диявольський підступ. Благаю Тебе, Багатомилостивий Господи, відведи це від раба Твого (ім’я) і від оселі його, і від усякого майна його.

Як помножив Ти багатство праведному Іову, так, Господи, помнож життя тому, хто має цю молитву: творінням Адамовим, жертвою Авеля, благовістям Йосифа, святістю Глоха, правдою Ноя, звертанням Мелхиседека, вірою Авраама, святістю Якова, пророцтвом Пророків, святинею Патріархів, кров’ю Священномучеників, закланням і до жертви приготовленим Петра і Павла, дитинством Мойсея, дівством Іоана Богослова, священством Аарона, діями Ісуса Навина, святістю Самуїла, дванадцятьма колінами Ізраїлевими, благанням пророка Єлисея, постом та видінням пророка Даниїла, любов’ю Йосифа Прекрасного, премудрістю пророка Соломона, силою ста шестидесяти Ангелів, благанням Чесного Славного пророка і Хрестителя Іоана і ста десяти Святителів другого собору, святих сповідників і споручників страшного незбагненного імені Твого Святого, Всеславного Всевидця Бога, перед Котрим стоять тисяча та безліч тисяч Ангелів та Архангелів. За молитвами їхніми благаю і прошу Тебе, Господи, проганяй і долай усяку напасть і лукавство від раба Твого (ім’я) і нехай щезає воно в тартарі.

Молитву цю підношу Єдиному і Непереможному Богові, бо належить усьому православному людові спасіння у тому домі, де виголошується молитва ця, написана на сімдесяти двох мовах і нехай щезне через неї усяке лукавство: чи в морі, чи в дорозі, чи в джерелі, чи в криниці, чи у верхньому порозі, чи у нижньому, чи позаду, чи попереду, чи у стіні, чи у покрівлі – нехай скрізь воно щезне.

Нехай щезне всякий диявольський напад при ходьбі, чи в полі, чи в горах, чи в яслах, чи при вході домів, чи в проваллях землі, чи в корінні дерев, чи в листі рослин, чи в нивах, чи в садах, чи у траві, чи в кущах, чи в печі, чи в лазні – нехай він щезне.

Нехай щезне усяке лукаве діяння: чи в риб’ячій лусці, чи у вбранні святковому, чи в уборах головних, чи в очах, чи у вухах, чи в волоссі на голові, чи в бровах, чи в постелі, чи в одежі, чи в обрізанні нігтів на ногах, чи в обрізанні нігтів на руках, чи в крові гарячій, чи в воді холодній – нехай воно щезне!

Усяке злодіяння і чародійство нехай щезне; чи в мозку, чи під мозком, чи в плечі,чи між плечами, чи в м’язах, чи в гомілці, чи в нозі, чи в руці, чи в животі, чи в шлунку, чи в природних межах – нехай воно щезне!

Нехай щезне усяка диявольська дія чи нашепт: чи на золоті, чи на сріблі, чи на міді, чи на залізі, чи в олові, чи у свинці, чи в меду, чи у воску, чи у вині, чи у пиві, чи у хлібі, чи у стравах – у всьому нехай воно щезне!

Нехай щезне усякий диявольський умисел супроти людини; чи в морських плазунах, чи в комарах, чи в тваринах, чи в птахах, чи в зірках, чи в місяці, чи в звірах, чи в плазунах, чи в хартіях, чи в чорнилах – у всьому нехай він щезне!

А ще двох язиків лукавих: Сахамару і Реміхару прожену; Єлізду і диявола від раба Божого (ім’я), силою Чесного і Животворчого Хреста Господнього з усіма небесними силами, перед Високим і Страшним Престолом Божим, що учиняє слугів Своїх вогнем палаючим, Херувимів і Серефимів, Властей і Престолів, Господства і Сили.

В один час розбійник увійшов у рай молитвою. Молитвою помолився Ісус Навин – сонце і місяць спинилися. Помолився пророк Даниїл і замовкли уста левів. Троє юнаків Ананія, Азарія і Мисаїл погасили піч вогняною молитвою. Також благаю Тебе, Господи, за молитвою цією дай кожному, хто молиться.

Молюся і прошу святого собору пророчого: Захарію, Осію, Ієсея, Іоіля, Михея, Ісаю, Даниїла, Єремію, Амоса, Самуїла, Іллю, Єлисея, Наума, пророка Предтечу і Хрестителя Господнього Іоана, благаю і прошу чотирьох Євангелістів: Матвія, Марка, Луку та Іоана Богослова, Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла, святих і праведних Бого-отців Якима та Анну, Йосифа обручника, Якова, брата Господнього по плоті, Симеона Богоприїмця і Симеона родича Господнього, Андрія – Христа ради юродивого та Іоана Милостивого, Ігнатія Богоносця, Священномученика Ананію, Романа Піснеспівця, Марка Грецького і Кирила, Патріарха Єрусалимського, преподобного Єфрема Сіріна, Марка гробокопача, трьох Святителів Великих – Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого, святого отця нашого Миколая, Архиєпископа Мир Лікійських Чудотворця і святих митрополитів: Петра, Олексія, Іони, Филипа, Гермогена, Інокентія та Кирила, Московських чудотворців, Преподобних Антонія, Феодосія та Афанасія Києво-Печерських чудотворців, Преподобних Сергія та Никона Радонезьких чудотворців, Преподобних Гурія та Варсонофія Казанських чудотворців; і святих отців наших: Пахомія, Антонія, Феодосія, Пімена Великого і святого отця нашого Серафима Саровського, Самсона і Даниїла стовпників, Максима Грека, монаха Мілетія, що з Афонської гори, Никона Патріарха Антіохійського, Великомученика Кіріака і матері його Іуліти, Олексія, людину Божу і святих преподобних жінок-мироносиць: Марію Магдалину, Євфросинію, Ксенію, Євдокію, Анастасію; Святих Великомучениць: Параскеву, Катерину, Февронію, Марину, що пролили кров свою за Тебе, Христа Бога нашого і всіх святих, котрі від віку Тобі догодили, Господи, помилуй і спаси раба Твого (ім’я), щоб не доторкнулося до нього, ані дому його ніяке зло і лукавство, ані у вечірню годину, ані в ранішню, ані вдень, ані вночі нехай не торкнеться.

Збережи його, Господи, від повітряних, тартарних, водяних, лісових, дворових і всяких інших бісів і злих духів.

Благаю Тебе, Господи, щоб молитва ця свята Священномученика Кіпріана стверджена була від Святої Тройці на знищення і прогнання усякого зла, ворога і супостата, бісівських тенет, що ловлять повсюди людину чаклунством і чародій-ством Садока і Нафаїла, званого Ефіл і дочок Самуїла, удатних в чародіянні.

Словом Господнім утвердилися небо і земля і все в піднебесній, силою молитви цієї був відігнаний усякий ворожий напад і лихо.

Прикликаю на допомогу усі сили небесні і чиноначалія Твої: Архангелів Михаїла, Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Салафаїла, Єгудиїла, Варахаїла й Ангела Охоронця мого, силу Чесного Живот-ворчого Твого Хреста і всі сили і духів небесних, і нехай буде збережений раб Твій, Господи, (ім’я), і нехай буде посоромлено лукавство диявольське всією Небесною Силою на славу Тобі, Господи, Творця мого і на славу Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, завжди, нині і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Господи, Ти єдиний Всесильний і Всемогутній! Збережи за молитвою Священномученика Кіпріана раба Твого (ім’я) (тричі).

Господи, Ісусе Христе, Слово і Сину Божий, молитвою Пресвятої Твоєї Матері й Ангела Охоронителя мого, помилуй мене, грішного раба Твого (ім’я) (тричі).

Всі святі і праведні, благайте Милостивого Бога за раба (ім’я), нехай збереже й помилує мене від усякого ворога і супостата.

(З кожним окремим проханням три земні поклони).


МОЛИТВА ЗАХИСТУ ВІД НЕЧИСТОЇ СИЛИ

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, захисти мене святими Твоїми Ангелами і молитвами Всепречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Силою Чесного і Животворчого Хреста, Святого Архистратига Божого Михаїла і інших Небесних сил безтілесних, святого Апостола і Євангеліста Іоана Богослова, священномученика Кіпріана і мучениці Іустинії, Великомученика і цілителя Пантелеймона, Великомученика Георгія Переможця, Великомучениці Варвари, мучеників Іоана Воїна, Воніфанія, Трифона, святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських чудотворця, святителя Лева єпископа Катанського, святителя Іосафа Білгородського, святителя Митрофана Воронезького, Преподобних отців наших Антонія і Феодосія і інших чудотворців Києво-Печерських, Преподобних отців наших Іова і Амфілохія Почаївських чудотворців, преподобного Агапіта лікаря цілителя безвідплатного, преподобного Сергія ігумена Радонезького, преподобного Серафима Саровського чудотворця, святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, святих праведних Богоотців Якима і Анни і всіх святих Твоїх, допоможи мені, недостойному рабу Твоєму (ім’я), захисти мене від усіх нападів ворожих, від усякого ворожбитства, чародійства, наговорів і від лихих людей, нехай вони не зможуть вчинити мені ніякого зла. Господи, світлом Твого сіяння захисти мене рано, вдень, ввечері, вночі, і силою Благодаті Твоєї відверни і знищ всякі злі нечестя, що діють через напуск диявола. Хто думав чи робив – поверни їхнє зло назад в преісподню, бо Твоє є Царство і Сила і Слава Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.


ПСАЛОМ 90

Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: “Ти Пристановище і Захист мій, Бог мій, і я уповаю на Нього”. Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: “Господь – надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева і змія. Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє”.

"Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!"
Псалом 63:2

Молитва проти усякого зла
Душе Господній, Душе Божий, Отче, Сину і Святий Духу, Пресвята Трійце, Непорочна Діво, Ангели, Архангели і Святі з неба, зійдіть на мене.

Утверди мене, Господи, переміни мене, наповни мене собою, послуговуйся мною. Віддали від мене всі сили зла, знищи їх і вчини мене здоровим і здатним творити добро.

Прожени від мене чари, відьмування, чорну магію, чорні служби, зачаровані предмети, замовляння, прокляття, вроки, напади злого духа, диявольські опанування, диявольське напастування, усяке зло, гріх, заздрість, лицемірство, фізичну, психічну, моральну, духовну і всяку хворобу, спричинену дияволом.

Спали ці всі види зла у вогні пекельному, щоб уже ніколи більше не діткнули мене, ані жодного іншого створіння на цьому світі.

Наказую силою Всемогутнього Бога, в ім’я Ісуса Христа Спасителя, через заступництво Непорочної Діви Марії, усім нечистим духам, усім духам, що мене непокоять, щоб залишили мене негайно і назавжди, і щоб пішли до вічного пекла, зв’язані св. Михаїлом-Арганлегом, св. Гавриїлом, св. Рафаїлом, нашими Ангелами-Хоронителями, розчавлені п’ятою Пресвятої Непорочної Діви Марії. Амінь.

Молитва звільнення
Господи, Ти - великий,
Ти – Бог,
Ти – Отець.
Тебе просимо через заступництво і поміч Архангелів Михаїла, Рафаїла і Гавриїла, щоби наші брати і сестри були звільненні від злого духа, який зробив їх невільними.
Усі святі, прийдіть нам на поміч.
Від неспокою, смутку, обсесії,
Ми Тебе просимо, визволи нас, Господи.
Він ненависті, розпусти, заздрощів,
Ми Тебе просимо, визволи нас, Господи.
Від думок гнівливих, ревнивих, про смерть,
Ми Тебе просимо, визволи нас, Господи.
Від усякої думки про самогубство і аборт,
Ми Тебе просимо, визволи нас, Господи.
Від усяких нечестивих гріхів,
Ми Тебе просимо, визволи нас, Господи.
Від розбиття сім’ї, від усякої злої приязні,
Ми Тебе просимо, визволи нас, Господи.
Від усяких чарів, пороблень, відьмувань
і від усякого укритого зла,
Ми Тебе просимо, визволи нас, Господи.
О Господи, Ти, що сказав
«мир залишаю вам, мир мій даю вам»,
Через заступництво Пречистої Діви Марії
Звільни нас від усілякого прокляття
І учини, щоб ми раділи завжди Твоїм миром.
Через Хрест, нашого Господа. Амінь.

Молитва в терпінні
Всемогутній Боже! Твоє Провидіння опікується всім створінням, і нічого в світі не діється без Твоєї святої волі чи Твого допусту. Ти, Господи, знаєш мій біль і мої терпіння, пішли мені Твою святу ласку, щоб я витримав у надії терпеливості так довго, Доки це Тобі подобається. Прийми ці терпіння як покуту за мої гріхи, нехай вони очистять мою душу і полегшать мою дорогу до Неба. Найсолодший Ісусе, допоможи мені нести мій хрест, навчи мене, як я маю наслідувати Тебе і з Тобою разом терпіти. Ти сказав: «Прийдіть до мене, всі струджені і обтяжені, і я заспокою вас». Ісусе, потіш мене, навчи в кожній хвилині мого життя бачити Божу волю і вірно сповняти її. Ісусе, кріпи мене в моєму терпінні. Мати Божа, випроси для мене у Твого Сина ласку терпеливості. Амінь.

Молитва за ув’язнених
Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти святого апостола Твого Петра від кайданів і тюрми без всякої шкоди звільнив, смиренно молюся до Тебе, прийми милостиво цю жертву, щоб позбулися гріхів слуги Твої (слуга Твій, слуга Твоя) (ім’я), що в тюрмі, і молитвами їхніми та нашими, як Чоловіколюбець, всесильною Твоєю Правицею від всіляких злих обставин охорони і на свободу щасливо виведи. Амінь.

Молитва в спокусах (св. Томи Кемпійського)
Предобрий Ісусе! Просвіти мене Твоїм внутрішнім світлом та розвій усяку темряву з мого серця. Відверни від мене всякі внутрішні забруднення і спокуси, що на мене нападають. Приходи мені завжди на поміч у боротьбі зі злими духами та допомагай мені покинути усі злі пожадання. Ти сам, Ісусе, оволодій моїм серцем, щоб я міг спокійно величати і вихваляти Тебе, мого Бога. Накажи вітрам і бурям, що розбурхують моє серце, нехай затихнуть. Скажи морю мого серця – і настане спокій в ньому. Зішли світло Твоєї правди на землю мого серця, бо коли Ти, Боже її не просвітиш, пуста буде і безплідна. Вилий Твою ласку з Небесних Висот, зішли Небесну росу та окропи нею моє серце, нехай відсвіжить вона землю мого серця, щоби принесла, якнайкращі й найбагатші плоди справжньої побожності мені на добро, Тобі ж на славу. Амінь.

Молитва про перемогу над спокусами
Господи Милосердний! Ти створив чоловіка, щоб душею і тілом прославляв Тебе і вірно Тобі служив. Ти вчинив моє тіло храмом Святого Духа і освячуєш мене кожного разу, коли в Пресвятій Тайні Євхаристії я приймаю Найсвятіше Тіло і Кров Твого Єдинородного Сина – Ісуса Христа.

Дай мені, Господи, силу, щоб я міг мужньо і успішно переборювати спокуси злого духа та всі мої низькі пристрасті й пожадання. Зачини двері мого серця перед жадністю земної слави і дочасного майна, не дай доступити до мене ненависті й заздрощам, віджени від мене гріховні думки й пожадання та дай мені силу подолати їх. Дозволь, щоб я через щоденні перемоги, віддав усі мої сили душі і тіла Тобі на служіння. Укріпи, Господи, Твоєю Милістю мою слабку людську природу, допоможи мені, щоб я щораз більше освячував себе, а колись у майбутньому житті прийми мене до Твоєї Небесної Слави разом з усіма Святими і тими, що вірно служили Тобі.

Згадай, Пречиста Діво Маріє, і Мати моя Небесна, що я віддався Тобі в опіку і Тобі хочу належати, рятуй і підтримай мене під час моїх спокус. Амінь.

Молитва при спокусі на зміцнення
1. Свята, страшна сило Животворного Хреста, просвіти мене. Боже, дай мені сили служити і вірити в Тебе, пішли Ангела Хоронителя на зміцнення сил моїх і освячення душі. Світло Небесне від Престолу Правди – зійди і зміцни мене. Амінь.

2. Зміцни мене, Господи, в боротьбі моїй. Не дозволь лукавому змієві мати владу наді мною. Господи, не допускай випробувань більше, ніж я можу витерпіти Господи, не дай загинути мені посеред безчестя мого. Господи, зміцни мене в несінні хреста мого. Амінь.

Молитва захисту перед нечистими помислами
(Якщо є бажання згрішити, або наступає смуток, відчай чи інша спокуса)
Враже, вплив твій, слова і поступки твої на голову твою. Божа Мати, допоможи мені. (І багато разів читати молитву «Богородице Діво».)

Молитва про визволення від нечистих помислів
Владико Господи, Боже мій, в руках Твоїх є доля моя. Спаси мене Сам по Милості Твоїй, не дай мені загинути в гріхах моїх і не допусти, щоб я підкорився тілу, яке осквернює душу мою. Бо я є Твоїм творінням , не забувай про витвір Рук Твоїх, не віддаляйся від мене, змилосердися наді мною, щоб не було мені соромно за діла мої, не покидай мене, Господи, бо я є немічним, і тому до Тебе, Покровителя, мого Бога прибігаю: зціли душу мою, бо я згрішив перед Тобою. Спаси мене з ласки Твоєї, бо Ти піклувався про мене від юности моєї. Нехай посоромляться ті, хто хоче мене віддалити від Тебе через грішні вчинки, непристойні думки, гріховні спомини. Віддали від мене всяку розпусту, надмірні пороки. Бо тільки Ти один є Святим, один є Кріпким, один є Безсмертний. Ти у всьому незрівнянну могутність маєш, від Тебе всім дається сила проти диявола і воїнів його. І Тобі належить всяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва про дарування молитви
Навчи мене, Господи, усердно молитися до тебе з увагою і любов’ю, без яких молитва не буває почутою. Нехай не буде в мене недбалої молитви, яка приводить до гріха. Амінь.

Молитва про дарування розуміння
Даруй, Господи, мені недостойному благодать розуміння, щоб розпізнати все те, що є Тобі приємним, і не тільки розпізнавати, але й виконувати його та не приставати до порожнього або гріховного, щоб співстраждати зі страждаючими і бути милосердним до всіх грішників. Амінь.

Молитва про дарування терпіння
О Сотворителю, Чоловіколюбний Владико, багатомилостивий Господи! З серцем засмученим і смиренним молюся до Тебе: не погорди молитвами мене грішного, не відкинь моїх сліз і ридання, почуй мене, як жінку хананеянку, і прийми, як блудницю, прояви і на мені грішному велику милість Чоловіколюбія Твого. Ризою Твоєю Чесною захисти мене, помилуй і підкріпи мене, щоб всі біди і напасті, які посилаються від Тебе, я перетерпів з подякою, в надії на вічне блаженство. Найперше смуток мій на радість перетвори, щоб не впав я у відчай і не загинув нерозкаяним. Бо Ти є Джерелом милости і Надією спасіння нашого, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим, Благим і Животворним Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва на відречення від гріховних зв’язків
Відсічи, Господи, зв’язки мої таємні, що зв’язують мене з життям колишнім і недостойним, його я відрікаюся, як від сатани. Ім’я Твоє на допомогу кличу, Світильника життя істинного і Милосердного Спасителя. Амінь.

Молитва під час боротьби тілесної
О Мати Господа, мого Творця, Ти є коренем дівства і нев’янучим цвітом чистоти. Допоможи мене немічному, бо я страждаю тілесною пристрастю, а для захисту маю тільки Твоє заступництво і допомогу Сина Твого, Ісуса Христа. Амінь.

Молитва дружини за навернення чоловіка
Милосердний Боже, молю Тебе, Господи наш Ісусе Христе, і Тебе, Пречиста Діво, Мати Божа, і всіх вас, Святі мученики, прихиліться до смиренного благання зажуреної жінки й наверніть мого чоловіка (ім’я) на добру дорогу чесного життя. Просвітіть його розум і його серце, нехай він, нещасний, покине свої злі звички й погані грішні намагання, нехай стане знову прихильним до мене й дітей і живе чесно й тверезо. Згляньтеся на мене, засмучену й у розпачі, згляньтеся на моїх невинних дітей, поверніть через свою доброту мені чоловіка, а дітям батька, щоб ми разом жили чесно й у злагоді і прославляти Імена Ваші. Амінь.

Молитва за примирення ворогуючих людей
(перед образом «Пом’якшення злих сердець»)
Пом’якши злі серця наші, Богородице, і відведи від нас ворожі напади тих, хто ненавидить нас, а всяку черствість душі моєї на любов заміни. Бо коли ми на Твій Святий Образ дивимося, Твоїм стражданням за нас і милосердям до нас дивуємося. А коли рани Твої цілуємо, то стріл наших, які Тебе ранять, жахаємося. Не дай нам, Мати Милосердна, з жорстокими серцями нашими від жорстоких сердець наших ближніх загинути. Бо ти є воістину злих сердець пом’якшення. Амінь.

Притчі з св. Євангелія

"Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду ..."
Івана 8:31-32

Чому у притчах говориш?
"І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них? А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано. Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите... Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив! Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують. Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули."
(Матвія 13:10-17)

Притча про химерних дітей
"До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим, і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви... Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має. Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами."
(Матвія 11:16-19)

Притча про сіяча
"Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували. Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли. А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив. Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро."
(Матвія 13:3-8)

Молитви для водія і подорожуючих

"Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся! Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє ..."
Псалми 15:1-2

Молитва на благословіння автомобіля та водія
Боже, Ти силою Свого Слова створив цілий Всесвіт, дав людині владу над усім створіння, а також силу, щоб вона могла вдосконалювати світ згідно з задумами Твоєї Волі. Вчини так, щоб цей автомобіль, витвір Твій й людської праці, завдяки Твоєму Благословенню служили для добра людини, для її праці та відпочинку.

"Отче наш ...", "Богородице Діво...", "Слава і нині..." (по 3 раз).

Молитва друга на благословіння автомобіля та водія
Владико, Господи Боже наш, вислухай молитву мою, яку сьогодні Тобі приношу, і правицею Твоєю Святою благослови автомобіль цей, пішли Твоїх Ангелів Хоронителів, щоб усі, що схочуть на ньому подорожувати, були збереженими і захищеними від усіляких злих випадків.

"Отче наш ...", "Богородице Діво...", "Слава і нині..." (по 3 раз).

Молитва в дорогу для водія
Боже Всеблагий і Всемилостивий, Який все охороняєш Своєю Милістю і Чоловіколюбністю, смиренно молюся до Тебе: через заступництво Пресвятої Богородиці, Святителя Миколая і всіх Святих: Охорони від усіляких неприємностей і раптової смерті мене, грішного, і довірених мені людей і допоможи неушкодженими доставляти кожного, згідно їхньої потреби. Боже Милостивий! Звільни мене від злого духа порушення правил їзди і алкоголю, які викликають нещастя і наглу смерть без покаяння. Спаси і допоможи мені, Господи, з чистою совістю дожити до глибокої старості, без тягару провини вбитих і покалічених через мою байдужість людей, і нехай прославитися Ім’я Твоє, сьогодні і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Молитва благословення початку подорожі
Всемогутній Вічний Боже! Ти наказав Авраамові вийти з його землі та з рідного дому, Ти оберігав його безпеку на всіх дорогах його мандрування. Ти провів синів Ізраїля через Червоне море так, що вони й ніг не замочили, а під проводом зірки Ти показав дорогу мудрецям, які йшли до Твого Сина. Господи, будь нам допомогою в потребі, товаришем і втіхою в дорозі, захисти у злиднях, щоб ми під Твоїм проводом щасливо досягнули нашої мети і повернулися до наших домівок, а колись причалити до порту вічного спасіння. Обдаруй нас Благословенням з Неба, покеруй нашими дорогами, щоб ми серед мінливостей цього світу завжди впізнавали Твою турботу, через Христа, Господа нашого. Амінь.

Благословення в дорогу
Весь світ вихваляє тебе, Преблаженний Миколає, швидкого заступника при бідах. Бо багато разів по землі мандруючим і по морю плаваючим, попереджуючи, допомагаючи, разом всіх від злого охороняв ти, тому співаємо до Бога: Аллилуя.

Молитва подорожуючих
Коли Апостоли Твої, Ісусе Христе, були на морі під час бурі, Ти прийшов до них, і сказав: Не бійтеся, - і втихомирив бурю та привів їх спокійно до берега. Так, Господи, і мене бережи в моїй подорожі, будь помічником і захисником для мене перед усіма небезпеками, допомагай мені в труднощах і охороняй від усіляких негараздів, які можуть мені зустрітися в дорозі. Я передаю себе під Твій Всемогутній Покров, а Ти веди мене Своєю Всесильною Рукою і приведи до щасливого завершення моєї дороги. На Твою допомогу я сподіваюся і до Тебе безперестанно буду звертати очі свої. А коли небезпека наблизиться до мене, Ти захисти мене і приведи до місця безпечного і землі праведної. Амінь.

Молитва за того хто збирається в дорогу
Господи Боже наш, Ти є Істиною й Живою Дорогою, Ти подорожував зі слугою Твоїм Йосифом, подорожуй, Владико, і зі слугою Твоїм (ім’я). Від усякого буревію і напасти збережи його, мир та Свою могутність влаштуй навколо нього, щоб він завжди чинив правдиво та згідно із Заповітами Твоїми. Нехай він наповниться життєвих і Небесних дарів, і з Твоїм благословенням назад повернеться. Бо Твоє є Царство, і Сила, і Слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва на благословення прочан
Всемогутній Боже, до тих, хто любить Тебе, Ти завжди виявляєш Своє Милосердя і в жодній країні не перебуваєш далеко від тих. Хто Тебе шукає.

Будь зі слугами Своїми, які розпочинають цю прощу, і керуй їхньою дорогою згідно з Твоєю Волею. Нехай удень їх береже твоя Спасаюча Опіка, а вночі освітлюй їх сяйвом Своєї Благодати, щоб, зміцнені Твоєю присутністю, вони щасливо дійшли до мети своєї прощі, з радістю повернулися додому, словом і життям проповідуючи всім про Твої чудеса, через Ісуса Христа, Господа нашого. Амінь.

Молитва перед виходом з дому
Відрікаюся від тебе сатано, від твоєї гордости і служінню тобі, і з’єднуюся з Тобою, Христе, в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (Під час виголошення славослів’я потрібно перехреститися)

Посвята себе перед дорогою Пресвятій Богородиці
Богородице Діво ...
О Пані моя! О Мати моя! Тобі жертвуюся на сьогодні в дорозі і на ціле своє життя. В доказ того жертвую Тобі свої очі, уста й усього себе. А коли я є Твоїм, о ласкава Мати, то охороняй мене в дорозі, як речі Своєї власности. Амінь.

Молитви до св. Миколая Чудотворця

Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас!

Всеблагий отче Миколаю, великий і предивний чудотворче! Ти своїми молитвами лікував усяку недугу і болість, ти своїм заступництвом визволяв від певної смерти, ти своєю опікою відганяв біду. Щиро благаю тебе, скорого утішителя тих, хто в горі й потребах нинішнього життя: поспіши й до мене зі своєю поміччю, захисти мене і всіх людей від вогню й води, від голоду й пошести, від тяжкої хвороби і несподіваної смерти. Охороняй мене все життя, особливо ж у страшну хвилину переходу з дочасного життя до вічности. Захисти мене тоді щитом твоєї молитви перед справедливим гнівом Христа Бога і допоможи мені, щоб я сподобився (-лася) навіки разом з тобою прославляти і величати Боже милосердя. Амінь.

Великий угоднику і святителю Божий Миколаю, пастирю й учителю всіх, хто зі щирим проханням вдається за твоєю допомогою! Ти допомагав тим, які до тебе вдавалися, допоможи й мені в усіх труднощах і потребах життя мого. Коли прийде хвилина, де сила моя заслабка, де труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене, ти, угоднику Божий, подай мені помічну твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, хто у труднощах і небезпеці пам’ятав про тебе. Поблагослови мене святительською твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога спастися душі моїй. Амінь.

О всеблагий отче наш Миколаю, пастирю й учителю всіх, хто з вірою звертається під захист твій і теплою молитвою благає тебе: поспіши й захисти отару Христову від вовків, що гублять її. Україну нашу і всяку країну християнську, і весь світ захисти і збережи святими твоїми молитвами від землетрусу наступу чужинців і народних заколотів, міжусобиці; від голоду, пошести, потопу, вогню, меча і наглої смерти всяку людину охорони. І як помилував ти трьох мужів, що у в’язниці сиділи, та спас їх від гніву царського й кари смертної, так помилуй і нас, що розумом, словом і ділом у темряві гріхів перебуваємо. Спаси нас від гніву Божого й вічної кари: щоб твоїм заступництвом і поміччю та Своєю благодаттю й милосердям подав нам Христос Бог тихо і без гріха прожити на цім світі, і не засудив нас стояти ліворуч, а сподобив стати праворуч з усіма святими. Амінь.

О святителю Христовий Миколаю! Почуй нас, грішних рабів Божих (імена), що моляться тобі, і моли за нас, недостойних, Сотворителя нашого і Владику, ублагай Бога нашого бути милостивим до нас у нинішньому житті і в майбутньому віці, нехай не за ділами нашими, а за Своєю милістю відплатить нам. Визволи нас, угоднику Христовий, від зла, що находить на нас, і вгамуй хвилі пристрастей і бід, що повстають проти нас. Нехай заради святої молитви твоєї не поглине нас напасть і не потопить у безодні гріховній і в болоті пристрастей наших. Моли, святителю Миколаю, Христа Бога нашого, щоб подав нам мирне життя й відпущення гріхів, а душам нашим — спасіння і велику милість, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

О всесвятий Миколаю, угоднику великий Господній, щирий наш заступнику і повсюди у скорботах скорий помічнику! Поможи мені, грішному й лінивому, у нинішньому цьому житті, ублагай Господа Бога дарувати мені відпущення всіх моїх гріхів, що їх я вчинив від юности моєї, в усьому житті моєму, ділом, словом, помислом і всіма моїми почуттями: і при відході душі моєї, поможи мені, окаянному, умоли Господа Бога, Творця усіх творінь, визволити мене від повітряних митарств і вічної муки, щоб я завжди славив Отця, і Сина, і Святого Духа і твоє милостиве заступництво, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Життя святого Миколая Чудотворця

З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов`ю нашого народу. Чудотворця знають і шанують Схід і Захід, усі християни і навіть магометани.

Усе життя св. Миколая – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Свята Церква прославляє Миколая Чудотворця як мудрого правителя, вгамівника спраглих, швидкого помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Він рятував потопаючих, визволяв полонених, відводив смертну кару від невинних, зціляв багатьох людей: повернув зір, виправив кульгавість, дав мову німим. Вивів багатьох з убозтва й злиднів, подав їжу голодним, був помічником нужденним і теплим заступником. Він швидко з`являється скрізь, де потрібна його допомога. І нині він приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов`ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.

Народився св. Миколай у 257 році по Різдву Христовому в Малій Азії, у мірлікійському місті Патарі, у родині Феофана і Нонни, людей благородних і заможних, які вирізнялися добропорядністю й милосердям до бідних. Довго його батьки не мали дітей, та як нагороду за їхнє благочестя Господь подарував їм сина. Народився святий Миколай у важкий час, коли в усій Римській імперії переслідували і вбивали християн.

Від самого народження св. Миколай був навчений з неба постництва, яке зберігав до смерті. Досягши юнацького віку, він береться за книжне навчання, вивчає Святе Письмо. Маючи природні здібності, він, сповнений благодаттю Святого Духу, вивчив Святе Письмо, як і потрібно було доброму пастиреві Христового стада. Юнак був стриманим, схильним до самотнього життя, не віддавався марнотам, любив відвідувати храми Божі.

Спостерігаючи його богоугодне життя, рідний дядько єпископ Патарський, Миколая посвятив в сан пресвітера. Під час паломництва по святих місцях за дорученням єпископа-дядька св. Миколай дбайливо управляє єпархією. У цей час він втрачає своїх батьків. Одержавши після них великий спадок, він віддає його на справи благодійні і милосердні, звершивши при цьому багато подвигів.

Якось св. Миколай вирішив поклонитися місцям, освяченим і позначеним чудесами Ісуса Христа. Відвідавши Єрусалим, Чудотворець вирішив не повертатися додому, а піти у пустелю і присвятити себе служінню Божому постом, неспанням і молитвою. Та Бог таємним одкровенням утримав св. Миколая від такого наміру і звелів повернутися на батьківщину до людей, аби в ньому прославилося ім`я Господнє. Зрозумівши свою місію, св. Миколай прибуває до Мір, головного міста Лікії, де його ніхто не знав. Після смерті мірського архієпископа по волі Божій св. Миколая возвели в сан єпископа. Але перед цією подією Миколай мав чудесне видіння: в ночі йому явився Спаситель і вручив святе Євангеліє, оздоблене золотом і коштовним камінням, а Божа Мати поклала на нього єпископський омофор. Св. Миколай для пастви був прикладом християнського життя, двері його дому були відчинені для всіх.

У час гоніння на християн св. Миколай сміливо силою слова зміцнював у Лікії віру Христову, за що разом з іншими християнами був кинутий до в`язниці, де за віру терпів голод, спрагу, образи, знущання і страх смерті. Та Миколай словом і власним прикладом підбадьорював і зміцнював віру тих, хто був поруч із ним.

Св. Миколай був учасником Першого Вселенського собору в травні 325 року. На запрошення імператора Костянтина у віфінському місті Нікеї зібралися 318 єпископів, аби полагодити церковні справи.

У роботі собору св. Миколай показав себе полум`яним ревнителем чистоти віри, виступивши проти єресі – аріанства.

У подвигах любові до Бога і ближніх проходило усе життя,архієпископа мірлікійського, який перейшов у вічність 6 грудня 342 року. Його святе тіло з честю поховали в соборній мирлікійській церкві, від нього йшли пахощі й цілюще миро.


Саркофаг у Мирі, в якому, за переказами, було поховано Св. Миколая

Свята Церква згадує у дев`ятий день травня перенесення мощей святителя з Мир Лікійських у місто Барі (Італія). Спочатку чесні мощі св. Миколая були покладені в церкві св. Іоана Предтечі. Відчувши чудодійну цілющу силу святих мощей, вдячні жителі міста Барі спорудили в ім`я святителя Миколая розкішний мурований храм, в якому поставили срібну, позолочену раку.

На третій рік після перенесення мощей до Барі собором архієреїв і священиків їх урочисто поклали під престолом у вівтарі новозбудованого храму, де вони почивають і досі.


Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Правилом віри і образом лагідности, учителем повздержности явила тебе твоєму стаду всіх речей істина. Ради цього придбав ти смиренням високе, убогістю — багате, отче, священно-начальнику Миколаю. Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Слава: Кондак, глас 3: В Мирах, святий, священнослужителем показався ти, бо, Христове євангеліє, преподобний, сповнивши, положив ти душу твою за людей твоїх і спас неповинних від смерти. Ради цього освятив ти себе як великий таїнник божої благодаті.

І нині: Богородичний, глас 3: Діва днесь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками ликують, бо ради нас молить Богородиця превічного Бога.

Символ віри - Отче Наш

Вірую в єдиного Бога Отця. Вседержителя, Творця неба i землі, всього видимого i невидимого. I в Єдиного Господа Icyca Христа, Сина Божого, Единородного, що від Отця народився перше вcix віків, Світло від Світла, Бога іистинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через нього все сталося. Він для нас, людей, I для нашего cпасіння зійшов з небес, I тіло прийняв вiд Духа Святого i Марії Діви, i став чоловіком. I розп'ятий був за нас при Понтії Платі, i страждав, i був похований. I воскрес на третій день, як було написано і вознісся на небо і сидить праворуч Отця. I знову прийде у славі судити живих i мертвих, і Царству Його не буде кінця. I в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем i Сином однакове поклоніння i однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну i Апостольську Церкву. Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів. Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку. Aмінь.


Молитва Господня

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім"я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця і Сина і Святого Духа нині , і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

7 ГРУДНЯ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТI СВЯТОЇ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦI КАТЕРИНИ

Свята великомучениця Катерина з Олександрії мала 17 років од роду. Була дуже вродлива, високоосвічена і багата. У 304 році вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміана, котрий переслідував християн, була замучена за віру Христову. Після тривалих умовлянь відректися від Христа і перейти до язичників, кати роздягли її і били воловими жилами дві години по плечах і животу. Її дівоче тіло стало суцільною раною. Кров мучениці струменіла і обагряла землю. Її було кинуто до в’язниці, де Катерину тримали без їжі і води, та кати на цьому не вгамувалися. Вони вдалися до нових тортур — поклали дівчину поміж чотирьох коліс із гострими зубцями і, обертаючи колеса, почали шматувати її тіло. Та ось Ангел Господній зійшов із неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді кати відрубали їй голову мечем.

Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю Августину, дружину Максиміана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, котрі спостерігали за її страшними муками. Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам. Жителі Олександрії, котрі вірили в розіп’ятого Господа, встановили мармурову колону, на якій висікли голову великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави. У храмі на горі Сінай знаходяться мощі голови і лівої руки св. Катерини.

У IX ст. Феофан Нікейський і невідомий монах Вавіль написали багато пісень на честь великомучениці Катерини, які й сьогодні співаються Православною Церквою в день її пам’яті. Церква в день пам’яті великомучениці говорить: «Радуйся ти, бо, посоромивши зухвальство заблудлих красномовців, несвідомістю сповнених, до віри істинної направила; радуйся, бо тіло твоє на муки великі віддавши за любов до Бога, ти, як діва непохитна, не подолана була; радуйся, бо в нагороду за муки небесних осель сподобилися ти й славою вічною втішаєшся. В надії на неї, великомученице, подвигом твоїм і нас, твоїх співців, стверди».

Молитва до святої великомучениці Катерини:

«О свята Катерино, діво та мученице, істинна Христова невісто! Молимо тебе через особливу благодать, яку тобі дарував твій Наречений, Найсолодший Ісус: як посоромивши підступність мучителя мудрістю твоєю, п’ятдесят промовців перемогла ти і, наповнивши їх небесним вченням, світлу істинної віри навчила ти. Так виблагай і нам цю Божу мудрість. Амінь».

КАТЕРИНА — ЗНАЧЕННЯ ІМЕНІ

Ім’я походить від грецького слова «катаріос», що означає «чистий, непорочний».
Катерина, у розумінні більшості людей, викликає асоціації з «царським» ім’ям, з величавістю й владністю. Але в житті жінки, названі цим ім’ям, найчастіше нічого спільного з таким не мають.
Катерина вже в дитинстві виділяється деякою своєрідністю. Вона любить робити запаси, проявляючи при цьому жадібність. Постарається потягти зі стола побільше цукерок і приховати їх у затишному місці, прибере до рук безпритульне яблуко. Самолюбива, важко переносить чиюсь перевагу. Прагне бути кращою в класі й спілкуватися намагається тільки з «обраними».
Добре справляється з роботою в будь-якому виді діяльності, особливої переваги якій-небудь професії не віддає. Схильна вірити астральним прогнозам. Має нерішучий характер.
Біля Катерини постійно перебуває багато шанувальників, але заміж вона довго не виходить. Шукає людину, близьку їй за психологічним складом. Катерина відчуває внутрішнє занепокоєння й тривогу навіть через дріб’язкові причини, вона може робити непередбачені вчинки, і їй потрібен чоловік, котрий дав би їй почуття впевненості в собі. Господарськими справами займається по необхідності. Не завжди вдається правильно виховувати дітей.

Життя та страждання святої великомучениці Катерини

Катерина не тільки добре знала твори мудреців старовини, але вона вивчала також твори знаменитих лікарів, таких, наприклад, як Аськлепій, Гіппократ і Галін; крім того вона навчилася ораторському і діалектичному мистецтву і знала багато мов і говір, так що всі дивувалися її вченості і знанням.
Багато багатих і знатних людей сваталися до неї і з цією метою приходили до її матери, таємної християнки, що приховувала свою віру внаслідок жорстокого гоніння, спорудженого у той час на віруючих Максиміном. Родичі і мати часто радили Катерині вийти заміж, щоб царська спадщина її отця не перейшла в руки кому-небудь чужому. Але мудра отроковиця твердо вирішила в своєму серці зберегти на все життя чистоту дівоцтва і украй не хотіла заміжжя. Коли ж рідні Катерини почали посилено умовляти її одружитися, вона сказала їм:

– Якщо ви хочете, щоб я вийшла заміж, то знайдіть мені такого хлопця, який володів би тими чотирма даруваннями, якими я, як ви знаєте, перевершую всіх інших дівчат, і тоді я погоджуся вибрати його в подружжя. Отже, пошукайте всюди, чи не знайдете такого хлопця, який був би подібний до мене по знатності роду, по багатству, по красі і по мудрості; всякий же хлопець, що не має хоч би одного з цих дарувань, не гідний мене, і я не бажаю бути його дружиною.

Домашні Катерини, бачивши, що навряд чи можливо знайти такого хлопцеві, відмітили їй: царські сини і інші знатні шукачі її руки можуть зробитися тільки благородніше і багатше, якщо одружаться з нею, але по красі і по мудрості ніхто з нею не зможе порівнятися. А Катерина говорила їм на це:

– Я хочу мати женихом своїм тільки рівного мені. Бачивши непохитність своєї дочки, мати вирішила удатися до ради свого духовного отця, людини благочестивого і святого, який жив в сокровенному місці за містом. Вона узяла з собою Катерину і пішла з нею до цього праведного чоловіка. Старець, побачивши прекрасну отроковицу і почувши її мудрі, хоча і скромні мови, вирішив навчити її вірі в Христа, Господа Небесного.

– Знаю я, – сказав він їй, – одного дивного Хлопця, Який незрівнянно перевершує тебе у всіх твоїх даруваннях. Краса Його світліша за сонячне світло; премудрість Його управляє всіма плотськими і духовними творіннями; багатство Його скарбів поширене по всьому світу і ніколи не зменшується, але, у міру раздавання, все більш і більш збільшується; а висота Його роду незбагненна. У всьому світі немає подібного до Нього.

Слухаючи словам старця, Катерина подумала, що він говорить їй про якого-небудь земного князя, – вона зніяковіла, змінилася в особі і запитала старця– чи правда все те, що він їй говорить?
Він відповідав, що все це правда, і додав, що той Хлопець володіє ще іншими, великими даруваннями, яких неможливо і перерахувати. Катерина запитала:

– Чий же син Хлопець, що вихваляється тобою? Старець відповів їй:

– Він не має отця на землі, але народився і надприродньо від однієї чесної родом Пресвятої і Пречистої Деви. Вона сподобилася народити такого Сина за Свою найбільшу чистоту і святість; Вона вознесена вище за небеса, де Їй поклоняються всі святі ангели як Цариці неба і землі.

Катерина запитала старця:

– Чи можливо мені бачити Хлопця, про якого ти розповідаєш так багато чудового?

– Якщо ти зробиш те, що я скажу тобі, – відповів їй старець, – те сподобишся побачити дуже світле Обличчя Його. Катерина сказала йому:

– Бачу я, що ти людина розумна і старець поважний, і тому вірю, що ти говориш правду. Я готова виконати все, що ти повелієш мені, аби побачити мені Того, Кого ти так вихваляєш.

Тоді старець дав їй ікону Пресвятої Богородиці, що тримає в Своїх обіймах Божественного Немовляту, і сказав їй:

– Ось зображення Діви і Матері Того, про Якого я повідомив тебе так багато чудового. Візьми це зображення до себе додому і, зачинивши двері кімнати твоїй, з благоговінням піднеси старанну молитву до Діви, ім'я Якої – Марія; благай Її, щоб Вона благоволила показати тобі Сина Свого. Я упевнений, що, якщо ти з вірою Їй про те помолишся, Вона почує тебе і сподобить побачити Того, до Якого прагне душа твоя.

Тоді отроковица Катерина, узявши святу ікону, повернулася додому і вночі, усамітнившись в кімнаті своїй, почала молитися так, як навчив її старець. Під час тривалої молитви Катерина заснула від стомлення і побачила в видінні Царицю Небесну в тому вигляді, як Вона зображена була на іконі разом зі святим Немовлям, оточеним променистим сяйвом. Катерина не могла бачити лиця Його, бо Він відвернув його від неї і обернув його до Матері Своїй. Прагнучи побачити Його, Катерина зайшла з іншого боку, але Христос знову відвернувся від неї. Це повторилося три рази. Після того Катерина почула, що Богоматір сказала Синові Своєму:

– Дивись, Чадо моє, на рабу Твою Катерину, як вона прекрасна і добра.

А Богомладенец відповів Їй:

– Ні, ця отроковица вельми потьмарена і так потворна, що Я не можу дивитися на неї. – Тоді Пресвята Богородиця знову сказала Господу:

– Хіба ця дівчина не мудріша за всіх філософів? Хіба вона не перевершує своїм багатством і знатністю роду всіх дівчат?

Але Христос відповідав їй:

– Знову скажу Тобі, Матір Моя, що ця дівчина божевільна, бідна і худорідна, і Я доти не дивитимусь на неї, доки вона не залишить свого нечестя.

На це Преблагословенная Матір Божа сказала Йому:

– Благаю Тебе, солодке Чадо Моє, не знехтуй створіння Твоє, але напоум її і навчи, що їй потрібно робити, щоб насолодитися славою Твоєю.

Тоді Христос відповідав:

– Хай йде вона до того старця, який дав їй ікону, і хай зробить те, що повеліє він їй, і тоді вона побачить Мене і знайде благодать переді Мною.

Побачивши і почувши це, Катерина прокинулася від сну і дивувалася тому видінню. Коли наступив ранок, вона пішла з небагатьма рабинями своїми до святого старця і, припавши із сльозами до ніг його, повідала йому про своє видіння і благала його сказати, що їй потрібно робити, щоб побачити бажаного нею Жениха-Христа.
Преподобний старець детально навчив її всім таємницям правдивої віри християнської, починаючи від створення світу і створення прабатька Адама і до Другого пришестя на землю Владики Христа, а також повідав їй про райську славу праведників і про багатохворобливі нескінченні муки грішників. Як дівчина мудра, що жадала істини і порятунку, Катерина зрозуміла незабаром все християнське вчення, увірувала від щирого серця в Ісуса Хріста і прийняла від старця святе хрещення. Після того старець заповідав їй знову помолитися з більшою старанністю до Пречистої Богородиці, щоб Вона ще раз з'явилася їй, як в першу ніч.
Таким чином, залишивши одяг старої людини і вдягнувшись в одяг оновлення духу, Катерина повернулася в будинок свій і всю ніч провела в слізній молитві, поки не заснула. І ось знову бачить вона Царицю Небесну з Божественним Немовлям на руках. Немовля поглядало на Катерину з великою добрістю і лагідністю. Богоматір запитала Сина Свого:

– Чи бажана Тобі, Син Мій, ця дівчина? Господь відповів Пречистій Матері Своїй:

– Вельми бажана, бо тепер вона прекрасна і славна, а не потворна і ганебна, як раніше; нині вона багата і премудра, а не бідна, якою була спочатку; нині Я полюбив її, і так вона бажана Мені, що Я хочу обручити її Собі в нетлінну наречену.

Тоді Катерина лягла на землю і вигукнула:

– Негідна я, преславний Владика, побачити Царство Твоє, але сподоби мене бути хоч би з рабами Твоїми.

В цей час Пресвята Богородиця узяла праву руку отроковиці та сказала Синові Своєму:

– Дай їй, Чадо Моє, обручальний перстень на знак Твого заручення з нею, уневісти її Собі, щоб сподобить її Царства Свого. Тоді Владика Христос дав прекрасний перстень Катерині і сказав:

– Ось, Я нині обираю тебе Моєю нареченою, нетлінною і вічною. Отже, збережи з великим старанням цей союз непорушним і не обирай собі ніякого земного жениха.

Після цих слів Христа видіння закінчилося. Отроковица прокинулася і ясно побачила на правій руці своїй дивний перстень. Вона відчула в серці своєму таке весілля і таку радість, що з тієї години серце її вдалося до абсолютно Божественної любові. І така відбулася в ній велика зміна, що вона вже не думала більш ні про що земне, але тільки невпинно вдень і вночі роздумувала про свого улюбленого Жениха, і Його одного бажала, і про Нього одному навчалась наяву і уві сні.
Незабаром після того, як Катерина навернулася в християнство, прибув до Александрії нечестивий цар Максимін, що мав ревнощі не по розуму про своїх бездушних богів, будучи сам як би бездушним і безсловесним. Бажаючи влаштувати на честь цих богів урочисте свято, він розіслав по навколишніх країнах і містах наказ зібратися всім підданим для принесення жертв, щоб пошанувати богів всенародно. Зібралася незліченна безліч людей, причому кожен вів те, що міг, для жертвопринесення: хто вів волів, хто овець, а хто був не в змозі, ті приносили птахів або ще що-небудь подібне.
Коли наступив день мерзенного торжества, цар заклав в жертву сто тридцять тельців, князів і вельмож – менше, і кожен приносив в жертву, що міг. Все місто наповнилося криками заколюваних тварин, всюди була страшна тіснота і сум'яття, і повітря був просочений сморідним димом.
Благочестива Катерина побачивши такої згубної спокуси душ людських була жорстоко уражена в серці своєму, туживши про їх погибель. Горівши Божественними ревнощами вона узяла з собою декількох рабів і пішла в храм, де божевільні приносили жертви. Коли вона встала в дверях, то всі спрямували на неї погляди, бо вона блищала надзвичайною красою, яка свідчила про її внутрішню, душевну красу. Вона веліла сповістити царя, що хоче сказати йому вельми потрібне слово. Цар велів їй підійти до себе. Ставши перед царем, Катерина спочатку поклонилася йому віддавши належну честь, потім сказала:

– Зрозумій, цар, що ви залучені бісами в спокусу. Ви шарували богами ідолів тлінних і бездушних і служите їм. Великий сором – бути настільки сліпим та божевільним, щоб поклонятися такій мерзоті. Повір хоч би своєму мудрецеві Діодору, який говорить, що боги ваші були колись людьми і закінчили життя свою нечестиво, але ради деяких діянь, здійснених ними за життя, люди влаштували їм пам'ятники і статуї. Подальші ж покоління, не знаючи думки свого прабатька, яке тільки ради спогаду поставило їм ці пам'ятники але, думаючи, що сама річ благочестна і благопристойна, почали поклонятися їм як богам. І знаменитий Плутарх Херонейський гребував цими богами і зневажав їх.
Повір же, цар, хоч би вчителям своїм і не будь винуватцем погибелі стількох душ, за що і сам ти піддасися вічним мукам. Пізнай Єдиного Дійсного Бога, присносущного, безпочаткового і безсмертного. Який прийняв на Себе плоть людську ради нашого спасіння. Ним царі царюють, країни управляються і весь світ тримається. Його єдиним Словом все було створено і зберігає своє буття. Цей всесильний і преблагий Бог не вимагає жертв, подібних вашим, і не ублажається заклинанням неповинних жертв, але тільки вимагає, щоб ми зберігали Його заповіді твердо і непохитно.

Чувши це, цар запалав гнівом і спочатку довго зберігав мовчання. Будучи не в силах відразу відповісти на її слова, сказав:

– Залиш нас в ці дні здійснювати жертвоприношення, а потім ми послухаємо твої мови.

Закінчивши своє богопротивне торжество, нечестивий цар велів привести святу Катерину в свої царські палати і сказав їй:

– Скажи нам, дівчина, хто ти, і повтори, що ти говорила нам раніше.

– Я царська дочка, – відповідала свята, – називаюся Катериною. Раніше я з великою любов'ю займалася різними науками: вивчала твори риторскі, філософські, геометрію і інші науки, але тепер все це я зневажаю як заняття суєтне і даремне і зробилась нареченою Владики Христа, Який через Свого пророка Ісаїю сповістив, що мудрість мудреців його загине, і розум у розумних його не стане (Іс. 29,14).

Цар здивувався її мовам, її незвичайному розуму, але ще більш здивувався її чудовій красі і подумав, що вона не смертними батьками народжена, а тими богами, яких він почитав. Ледве погоджуючись вірити, що дівчина такої невимовної краси народжена від земнородних, він, дивлячись на неї безсоромним поглядом, почав говорити спокусливі слова. Свята ж, проникаючи його беззаконні помисли, сказала йому:

– Біси, яких ви почитали за богів, спокушають тебе і захоплюють в безглузду похіть; я ж вважаю себе землею і порохом; Бог створив мене за образом і по подібою Своєю і наділив мене такою красою, щоб люди дивувалися премудрості Творця, Який такій нікчемній і тлінній особі міг дарувати таку мудрість і красу.

Цар розсердився на її слова і сказав:

– Не говори так погано про богів, що мають безсмертну славу.

Але свята заперечила йому:

– Якщо ти бажаєш хоч трохи розсіяти млу і затьмарення, то зрозумій всю нікчемність своїх богів і пізнай Бога істинного. Одне вимовлення тільки імені Його, або один тільки Хрест, зображений в повітрі, проганяє твоїх богів і крушить їх; і якщо ти хочеш, я доведу тобі ясно істину моїх слів.

Цар, бачивши її вільну мову і боячись бути переможеним і осоромленим її словами, сказав:

– Непристойно мені розмовляти з жінками. Але я зберу мудрих філософів для бесіди з тобою, і ти дізнаєшся нікчемність своєї думки і увіруєш в наші вчення.

Він наказав зі всією строгістю стерегти святу дівчину. Сам же негайно послав по всіх підвладних містах таке розпорядження: Я, цар Максимін, мудрим філософам, в моїх областях що знаходиться, бажаю бачити. Всі, хто тільки служить мудрому богові Гермесу і хто закликає наставниці розуму – муз, зберіться до мене, щоб загородити вуста одній премудрій дівчині, яка глузує з великих богів, називаючи всі діяння їх байками і марнослів'ям. Отже, приходите, щоб показати всю вашу мудрість, за що вас прославлять люди, від мене ж ви отримаєте нагороду за свою працю".
І ось зібралися в кількості п'ятдесяти чоловік, що відрізнялися великою гостротою розуму і великою силою в слові. Цар поводився до них з такими словами:

– Приготуйтеся зі всією ретельністю і уважністю до доблесного змагання з однією дівчиною так, щоб ви могли перемогти її своїми доказами в суперечці про богів; не нехтуйте тим, що вестимете бесіду з юною дівою, але прикладіть все ваше старання і покажіть вашу мудрість так, як якби довелося вам протистояти мужньому супротивникові і мудрому ораторові; тому що вона, як я обережно випитав, перевершує мудрістю найбільшого Платона. Тому благаю вас, покажіть в суперечці з нею таке ж старання, яке б ви мали, змагавшись з самим цим мудрецем. Якщо ви переможете, то я винагороджу вас великими дарами; якщо ж ви будете переможені, то вам буде великий сором, і замість дарів ви приймете болісну смерть.

На ці слова царя один найвідоміший і мудрий філософ відповів:

– Не побоюйся, цар: мабуть, супротивниця наша і незвичайно розумна, але як жінка вона не може володіти мудрістю в повній досконалості і бути цілком майстерною в красномовстві; повелій їй тільки з'явитися до нас і ти побачиш, що вона, як тільки побачить така безліч філософів і ораторів, негайно присоромиться.

Почувши цю хвалькувату мову філософа, цар заспокоївся і звеселився, сподіваючись, що вони переможуть дівчину. Він негайно повелів привести її до себе. Слухати суперечку християнської дівчини з язичницькими мудрецями зібралася безліч народу. Але перш, ніж послані встигли прийти до Катерини, з'явився їй з небес Архангел Михайло і сказав:

– Не бійся, діва Господня! Господь твій до премудрості твоєю додасть ще премудрість, і ти переможеш в дебатах тих п'ятдесят мудреців. І не тільки вони, але і багато інших завдяки тобі увірують і приймуть мученицький вінець.

Тим часом, Катерину привели до царя і філософів на видовищі всім. І негайно той самовпевнений філософ, який раніше так нахвалявся, з гордістю звернувся до святої Катерини:

– Це ти з такою зухвалістю і безумством засуджуєш богів наших?

– Я – покірливо відповідала йому свята, – але не із зухвалістю і не з безумством, як ти сказав, а з лагідністю і по любові до істини говорю, що ваші боги – ніщо.

Тоді філософ сказав їй:

– Великі поети називають їх вищими богами, як же ти з такою зухвалістю вимовляєш хулу на тих, від яких сама прийняла премудрість і солодощі дарів яких ти скуштувала?

– Я не від ваших богів, – відповідала Катерина, – але від мого Єдиного Дійсного Бога отримала премудрість. Він і Сам є премудрість і життя, і якщо хто має страх Божий і зберігає Його Божественні повеління, той є дійсний філософ. Читала ж ваших богів і оповіді про них гідні сміху і осуду і сповнені спокуси. Та і хто з твоїх великих поетів, скажи мені, і в яких виразах називає їх богами?

– Мудрий Гомер, – відповідав мудрець, – поводячись з молитвою до зевса перший говорить так: "Славніший Зевес, превеликий бог, і ви інші безсмертні боги". А Орфей преславний, звертаючись з вдячністю до Аполлона говорить так: "Про син Латонів, що стріляє здалеку, Сильний Феб, на все що дивиться і царює над смертними і безсмертними, сонце на золотих крилах ширяюче". От як, – сказав язичницький мудрець, кінчаючи свою мову, – найперші і славетнфшІ поети почитали богів і ясно називали їх безсмертними; тому і ти не повинна помилятися і поклонятися Розіп’ятому, як Богові ніхто із стародавніх мудреців не тільки не називав і не визнавав Його Богом, але навіть і не знав про Нього.

Свята Катерина відповідала:

– Але ж той же Гомер ваш у іншому місці про великого твого бога зевсові говорить, що він був лукавий і брехливий обманщик, і що інші боги – Гера, Посейдон і Афіна хотіли зв'язати його, але він встиг сховатися від них. Подібнихцьому діянь, що вселяють презирство до ваших богів, багато описано у ваших книгах, але оскільки ти сказав, що жоден із стародавніх вчителів не визнавав Розіп’ятого Богом, то я для спростування цього приведу свідоцтва з ваших же книг. Послухай, що говорить про Нього Мудра Сивіла ваша, свідчивши про Його Божественне втілення і спасительне розп'яття:
"У пізніші часи прийде Якийсь на цю землю, прийме на себе плоть окрім гріха, безмежною всемогутністю Божества Він зруйнує тління незцілимих пристрастей, і Йому позаздрять невіруючі люди, і Він буде повішений на високому місці, як би гідний смерті".
Пригадай, що і ваш мудрець Аполоній крім своєї волі сповідає Христа Богом, примушений до того Його Божественною силою:
"Один він, Небесний, спонукає мене сповідувати Його. Він є світло трисвітле, Бог, Який постраждав, але не Саме Божество страждало, бо в Нім і те і інше: Він і смертний по плоті, і разом чужий тління. І Цей Чоловік, все що терпить від смертних: хрест, приниження, поховання є Бог".
Це сказав Аполонії про дійсного Бога, Який співбезпочатковий і присносущий що Народив Його. Він є початок і причина, і джерело всіх створених благ; Він створив світ з небуття для буття і управляє їм. Будучи єдиносущний Отцеві, Він був людиною ради нас, жив на землі, наставляючи, учивши і благодіючи людям; потім прийняв смерть за нас, невдячних, щоб звільнити нас від стародавнього засудження і дарувати нам колишнє блаженство і насолоду. Таким чином. Він відкрив нам знову брами райські, які були зачинені гріхопадінням, Через три дні Він воскрес, вознісся на небеса, звідки і зійшов, і послав Духу Святого ученикам Своїм; вони ж розійшлися по всьому світу і проповідували Його Божество, в Яке слід вірувати і тобі, філософ, щоб ти пізнав дійсного Бога і зробився рабом Того, Який милостивий і благоутробний і закликає тих, що згрішили, кажучи:
"Прийдіть до Мене все струджені і обтяжені, і Я заспокою вас (Мф. 11, 28)”.
Отже, повір хоч би всім вчителям і богам – Платону, Орфею і Аполонію, які цілком явно і ясно, хоча і всупереч своїй волі, визнали Христа Богом.

Це і багато що інше говорила премудра Катерина і привела в здивування філософа, так що він залишався безмовним, не маючи сил що-небудь сказати їй у відповідь. Цар, бачивши його переможеним і здивованим, велів почати бесіду зі святою дівчиною останнім. Але вони відмовлялися, кажучи:

– Ми не можемо протистояти істині, бо якщо самий вчений з нас мовчить, переможений, то що скажемо ми?

Тоді розгніваний цар наказав розвести сильний вогонь серед міста і спалити всіх філософів і мудреців. Ті, почувши такий суд і наказ імператора, припали до ніг Катерини, просячи її помолитися про них Єдиному Дійсному Богові, щоб Він пробачив їм все, вчинене ними в невіданні, і сподобив їх Святого Хрещення і дарів Пресвятого Духа.
Свята ж, виконавши прохання в радощі, сказала їм:

– Істинно блаженні і щасливі ви, бо, залишивши тьму, пізнали світло істинне і, знехтувавши смертного земного царя, приступили до Безсмертного Небесного; твердо сподівайтеся на Його милість і віруйте, що вогонь, яким вас устрашають нечестивці, послужить вам Хрещенням і сходами, що зводять до неба. У цьому вогні ви очиститеся від всякої скверни плоті та духу, і перед Царем слави з'явитеся світлими і чистими, як зірки, і зробитеся улюбленими друзями Його.

Сказавши це, свята Катерина осяяла кожного з них хресним знаменням, і вони з радістю пішли на муку. Воїни вкинувши їх у вогонь, і таким чином вони прийняли мученицьку кончину. Увечері прийшли деякі благочестиві і христолюбиві люди, щоб поховати останки святих мучеників, але знайшли тіла їх абсолютно цілими, так що вогонь не торкнувся навіть волосся їх. Завдяки цьому чуду багато хто з язичників звернувся до пізнання істини, а мощі святих мучеників були з належною честю похоронені.
Тим часом, Максимін зважився спожити всі старання, щоб спокусити святу Катерину до свого нечестя. Не досягнувши успіху через філософські суперечки, він почав спокушати її ласками і лукавством. Призвавши її, він сказав:

– Послухай мене, добра дочко; я, як чадолюбний отець, раджу тобі поклонитися великим богам, особливо ж Гермесу, покровителеві наук, який прикрасив тебе такими філософськими даруваннями. Я ж, якщо ти приймеш мою пропозицію, розділю з тобою царство моє і владу мою – боги мені в тому свідки, – і ти житимеш зі мною в безперестанному весіллі.

Але мудра Катерина, бачивши його лукавство і лестощі, сказала йому:

– Залиш, цар, свою хитрість і не уподібнюйся лисиці. Я рішуче, раз і назавжди, сказала тобі, що я християнка і уневістилась Христу. Його Одного маю я Женихом і Наставником і прикрасою мого дівства; не спокушай мене царською багряницею – я віддаю перевагу над нею одягу мученицького.

Тоді цар сказав їй знову:

– Ти примушуєш мене, хоча і проти моєї волі, до того, щоб я збезчестив твою гідність і покрив прекрасне твоє тіло безліччю ран.

– Роби, що хочеш, – відповідала свята: тимчасовим безчестям ти допоможеш здобувати мені вічну славу, і велику кількість людей (як я сподіваюся) увірують через мене в Христа мого; і з твоїх палат багато хто піде разом зі мною в священні небесні чертоги.

Так прорікала свята; Бог же, з висоти поглядаючи на неї, приводив у виконання її слова.

Тоді сильно розгніваний цар велів зняти з Катерини порфиру і, голу, бити її немилосердно воловими жилами. Слуги били мученицю жорстоко протягом двох годинників по плечах і чреві, так що все тіло її покрилося ранами і спотворилося; кров текла струмками і обагрянила землю. Але всі ці муки свята переносила з такою мужністю і доблестю,що ті, хто дивилися на неї, були приголомшені. Після цього жорстокий цар наказав укласти Катерину в темницю і не давати їй ні їжі, ні пиття до тих пір, поки він не вигадає нових мук, щоб погубити її.

Тим часом Августа, дружина царя, сильно бажала побачити в обличчя святу Катерину. Чувши про її чесноти, мудрість і мужність, вона наперед сильно полюбила її. Після ж одного видіння уві сні, серце Августи палало такою любов'ю до Катерини, що вона не могла навіть заснути. Коли цар у якійсь справі виїхав з міста і декілька днів зволікав з поверненням, цариця знайшла слушний час для виконання свого бажання. Був тоді при дворі один вельможа, вірний друг царя, по сану воєначальник, на ім'я Порфирій, – людина, що відрізнялася розсудливістю. Йому цариця і повідала своє таємне бажання.

– У одну з минулих ночей, – сказала вона йому, – я бачила уві сні Катерину, яка сиділа посеред безлічі прекрасних хлопців і дів, одягнених в білий одяг. Від імені її виходило таке сяйво, що я не могла дивитися на неї. Посадивши мене поряд з собою, вона поклала на мою голову золотий вінець і сказала: "Владико Христос посилає тобі цей вінець". З того часу я маю таке сильне бажання бачити її, що не знаходжу спокою для серця свого; прошу тебе, Порфирій, влаштуй, щоб я таємно могла бачити її.

– Я виконаю, цариця, бажання твоє, – відповідав Порфирій. Коли наступила ніч, Порфирій узяв двісті воїнів і пішов разом з царицею в темницю; давши гроші варті, вони увійшли до святої мучениці. Коли цариця побачила святу, то була уражена сяйвом від неї, з якої йшла Божественна благодать. Впавши до ніг Катерини, цариця із сльозами вигукнула:

– Тепер я вважаю себе щасливою і блаженною, бо сподобилася бачити тебе. Подібно до оленя, прагнучого угамувати спрагу свою, я безмірно бажала бачити тебе і жадала чути солодкі твої слова. Тепер, коли бажання моє виконулося, я вже не тужу, хоч би довелося мені позбутися життя і царства: як я щаслива, що побачила тебе! Блаженна ти і гідна похвали, що вдалася до всемогутнього Владики, Який вилив на тебе такі великі дарування.

Свята сказала їй у відповідь:

– Блаженна і ти, цариця, бо я бачу вінець над твоєю головою, що утримується у висоті руками ангелів; через три дні ти отримаєш його за ті муки, які зазнаєш заради Христа, щоб через них відійти до Дійсного Царя для вічного царювання.

Цариця ж відповідала Катерині:

– Боюся мук, які ти передрікаєш мені, а ще більше чоловіка мого, який вельми жорстокий і немилосердий.

– Не страшися, – сказала їй свята, – Сам Христос буде тобі помічником; Він укріпить серце твоє, і ніяка мука не торкнеться душі твоєю; тільки тіло твоє постраждає тут небагато і тимчасово, а потім і воно отримає вічний спокій.

Коли свята прорікла це, Порфирій запитав її:

– Що дарує Христос тим, які вірують в Нього? Бо і я бажаю вірувати в Нього і бути воїном Його. Мучениця відповідала йому:

– Хіба ти не читав або не чув нічого з Писання християнського?

– З юних років, – відповідав Порфирій, я вправлявся у військових заняттях і ні про що інше не мав піклування. Свята сказала йому:

– Не можна мовою людським виразити тих благ, які преблагий і чоловіколюбний Бог приготував тим, що любить Його і хто зберігає Його повеління.

Тоді Порфирій, наповнившись безмірній радості, увірував в Христа і з ним двісті воїнів і цариця, і всі, благоговійно попрощавшись з мученицею, пішли.
Милостивий же і чоловіколюбний Христос не залишив святу Свою наречену без піклування, але, як чадолюбний отець, промишляв про неї. Щодня до неї влітала у вікно голубка і приносила їжу. Нарешті, і Сам Благий Подвигоположник Господь наш Ісус Христос відвідав її, оточений великою славою і всіма небесними чинами, і ще більш укріпив її в мужності і наповнив духом сміливості:

– Не бійся, люба Моя наречена, – сказав Він їй, – Я завжди з тобою, і ніяка мука не торкнеться тебе; терпінням своїм ти багато обернеш до Мене і в нагороду за те сподобишся багатьох нетлінних вінців.

Утішивши її такими словами, Господь став невидимий. На ранок цар, засівши в судилищі, наказав привести Катерину. Вона увійшла до царя, сяючи духовною благодаттю і якимсь блаженним осяянням, так що поблизу ті, що стоять були осяяні сяйвом її краси. Цар був вельми здивований і думав, що хтось подавав їй їжу в темниці і тому вона не ослабла тілом і не змінилася в красі особи свого, і хотів стратити її вартових. Але свята Катерина, не бажаючи, щоб інші були мучимі безвинно, повідала йому всю істину, сказавши:

– Знай, цар, що ніяка рука людська не подавала мені їсти, але Владика мій Христос, Який промисляє про рабів Своїх, живив мене.

Цар, дивуючись надзвичайній красі святої Катерини, хотів знову ласками і лестощами вплинути на неї і сказав їй:

– Ти, чарівна дівчина, красою своєю перевершуєш саму Артеміду; ти народжена володарювати, дочко моя. Отже, прийди, поклонися і принеси жертву богам нашим, тоді царюватимеш з нами і проведеш в радості життя свою; прошу тебе: не губи свою світлу красу муками.

– Я земля і порох, – відповідала свята. – Вся ж краса, як колір, в'яне і, як сон, зникає від самої невеликої хвороби або від старості, а по смерті вдається до повного тління; отже, не піклуйся, цар, про мою красу.

Під час цієї бесіди один вельможа на ім'я Хурсаден, жорстокий і немилосердний мучитель християн, бажаючи показати любов і прихильність до царя, сказав йому:

– Я, цар, винайшов таку муку, за допомогою якої ти переможеш дівчину. Накажи влаштувати на одній осі чотири дерев'яні колеса, а по ним навколо набити різні залізні вістря: два колеса повинні обертатися в праву, а два в ліву сторону; посередині ж них буде прив'язана дівчина, і колеса, що обертаються, роздрібнять її тіло. Але раніше хай тільки покажуть ці колеса Катерині, щоб вона, бачивши їх, убоялася жорстокої муки і підкорялася б твоїй волі; якщо ж і після цього вона залишиться в колишній завзятості, то прийме болісну смерть.

Цареві сподобалася ця порада, і він велів влаштувати такі колеса, про які говорив Хурсаден. Коли колеса були готові, то привели святу на місце муки і спочатку з великою силою обертали колеса перед її очима, щоб злякати її, а потім мучитель сказав їй:

– Бачиш, які муки приготовані для тебе! І ти приймеш жахливу смерть, якщо не поклонишся богам. Але на це Катерина відповідала:

– Багато раз вже я висловлювала своє рішення залишитися християнкою; тому, цар, не втрачай марно часу, а роби, що хочеш.

Мучитель, бачивши, що не може злякати Катерину і відвернути її від Христа, велів прив'язати її до коліс і з силою обертати їх, щоб вона була розтерзана на частини і таким чином померла б жахливою смертю. Але як тільки приступили до цієї муки, як раптово зійшов з неба Ангел, звільнив від уз святу, а колеса скрушив на частини; причому колеса, що з силою розбиваються, летіли в сторони і вражали багато невіруючих на смерть. Бачивши таке преславне диво, весь народ вигукнув:

– Великий Бог християнський!

А цар від люті був похмурий і шалів, вигадуючи нові тортури для мучениці.
Цариця Августа, почувши про це диво, вийшла зі своїх палат і почала викривати царя.

– Справді, – говорила вона, – ти зухвалий і божевільний, бо насмілюєшся боротися з Живим Богом і несправедливо мучити Його рабу.

Почувши ці слова, цар прийшов в шаленство і зробився лютішим за всякого звіра. Залишивши святу Катерину, він обернув всю лють на свою дружину. Забувши навіть природну до неї любов, він велів принести великий ящик і наповнити його оловом, щоб він був нерухомий, набити цвяхів в кришку ящика і, затиснувши груди своєї дружини між ящиком і кришкою, здавлював їх. І мучителі, заподіюючи святій невимовні страждання, здавлювали її груди, поки вони не відірвалися. Блаженна ж Августа, терплячи жахливий біль, раділа, що страждає за Істинного Бога, і молилася Йому: і Він послав їй благодатну Свою та допомогу. Коли груди відірвалися, кров текла річкою, і ті, що оточували, наповнилися жалості до неї, що переносить таку жахливу і нестерпиму муку. Але немилосердний мучитель не помилував своєї дружини і повелів відсікти їй голову мечем. Вона ж, вислухавши вирок з радістю, сказала святій Катерині:

– Раба Істинного Бога, помолися за мене!

– Йди зі миром, – відповідала їй свята діва, – щоб царювати з Христом вічно.

І блаженна цариця була усічена за містом в листопаді, двадцять третього числа. Воєвода Порфирій, узявши вночі її тіло, з честю віддав його похованню. На ж ранок сам Порфирій з воїнами, що повірили в Христа, з'явився перед царем і сказав:

– І ми – християни, воїни великого Бога. Не маючи сил чути цього, цар зітхнув з глибини серця і вигукнув:

– На жаль, загинув я, бо позбувся чудового Порфирія. Потім, звернувшись до інших воїнів, сказав:

– І ви, воїни мої достолюб’язні, спокусилися і від богів, в яких вірували батьки ваші, відреклися; що зробили вам боги, за що залишили ви їх?

Вони ж не відповідали йому ні слова. Тільки Порфирій сказав йому:

– Чому ти залишаєш без уваги голову і запитуєш ноги? Зі мною розмовляй.

– Ти злий голова, винуватець їх погибелі, – вигукнув Максимін.

І, не маючи сил від люті продовжувати мову, наказав усікти їм всім голови. Так закінчили воїни життя свою, і таким чином виконалося пророцтво святої Катерини, яка передбачила цареві, що багато хто з його власних підданих увірує в Христа.
На інший день мучитель, привівши Катерину в судилищі, сказав їй:

– Велику скорботу і велике засмучення ти заподіяла мені. Ти спокусила мою дружину і погубила мужнього мого воєначальника, який був головою і силою мого війська; багато і інших злий заподіяно мені від тебе, так що потрібно було б убити тебе без милосердя; але я прощаю тебе, тому що не бажаю погубити тебе, дівчину таку прекрасну і премудру. Виконай же, нарешті, мою волю, моя кохана, принеси жертву богам, і я зроблю тебе своєю царицею і ніколи не ображу тебе, і без твоєї ради не виконаю ніякої справи, і ти житимеш зі мною в такому весіллі і блаженстві, якими жодна цариця не насолоджувалася.

І ще багато що інше говорив нечестивий, спокушаючи вибрану наречену Христову, але не міг влесливими своїми словами розлучити її з Христом, з Яким вона була зв'язана міцним союзом істинної любові. Бачивши, що ні ласками, ні обіцянками, ні погрозами, ні муками він не може схилити до своєї волі тверду, як адамант святу діву, він нарешті вирішив усікти голову її мечем поза містом. Воїни, узявши Катерину, повели її на місце усікання. Багато людей – чоловіків і жінок – супроводжували Катерину; всі плакали і жалкували про те, що гине така прекрасна і премудра дівчина. Багато з тих, що слідували за нею знатних і благородних жінок говорили їй із сльозами:

– Прекрасна і дуже світла дівчина! Чому ти так жорстокосерда до себе, що віддаєш перевагу смерті солодкого життя? Навіщо ти губиш передчасно і безплідно колір юності своєї? Чи не краще тобі послухати царя і насолоджуватися благами цього життя, чим померти такою ганебною смертю.

– Залиште ваш даремний плач, – відповідала свята, – але краще радійте про те, що я нині побачу улюбленого жениха, Христа, – Творця і Спасителя мого, Який є краса, вінець і слава мучеників. Він закликає мене до безпервного блаженства райського. З Ним я царюватиму і насолоджуватимуся в нескінченні віки. Отже, не про мене, а про себе плачте, тому що за своє невірство ви підете у вогонь на вічні муки.

Коли ж святу привели на місце усікання, вона вимовила наступну молитву:

– Господи Ісусе Христе, Боже! Дякую Тобі за те, що Ти поставив на камені терпіння ноги мої і направив стопи мої. Простри нині Пречисті долоні Твої, колись уражені на Хресті, і прийми душу мою, приношувану Тобі в жертву ради любові до Тебе. Пригадай, Господи, що я – плоть і кров, і не попусти, щоб люті катувальники на страшному суді зробили явними погрішення мої, в невіданні виконені; але омий їх кров'ю, яку я виливаю за Тебе, і вчини, щоб тіло, поранене в муках ради Тебе і що усікається мечем, було б невидиме для ворогів і гонителів моїх. Прозри з висоти Твоєї, Господи, і на майбутніх людей цих і проясни їх світлом Твого пізнання; і прохання тих, які призвуть через мене ім'я Твоє святе, виконай на користь, щоб всіма оспівувалася велич Твоя навіки.

Закінчивши молитву, свята сказала виконавцеві страти:

– Закінчуй наказане.

Тоді воїн підняв меч і відсік чесну голову Катерини, і з рани замість крові потекло молоко. Чесні її мощі, негайно ж були узяті святими ангелами і перенесені на гору Синайськую в славу Христа Бога, Якому з Отцем і Святим Духом слава навіки. Амінь.

Біблійні вислови, які стали крилатими

Українська мова багата на крилаті вислови. Значна їх кількість була запозичена із Біблії.

Наша мова стає бідною без стійких сполучень, слів-фразеологізмів, крилатих виразів. І навпаки, багата на них мова стає влучною, доречною, красивою. Завдяки крилатим виразам можна сильніше висловити своє почуття, дати правильну оцінку, відповідь, досить влучну і кмітливу. І цього треба вчитися, особливо читаючи Святе Писання. Саме вивчаючи Біблію, ми поринаємо в море образної мови, збагачуємо себе, своє мовлення, розкриваємо для себе таємниці історії, релігії, біблійних притч і переказів.

Альфа й омега
Альфа - перша, а омега - остання букви грецького алфавіту. Тому значення цього вислову означає: початок і кінець; сутність, основа, найголовніше. В Об’явленні святого Івана Богослова, 22:13, читаємо слова Ісуса Христа: «Я є альфа й омега, початок і кінець».

Вавилонське стовпотворіння
У стародавній Месопотамії (тепер ця земля входить до складу Іраку) було місто Вавилон. За біблійною розповіддю, після всесвітнього потопу люди вирішили без благословення Бога прославити себе, побудувавши цегляну вежу аж до неба. Тоді на землі була одна мова, якою говорило все людство.
Ображений зухвальством людей, Бог покарав їх. Він змішав мови будівничих, і люди перестали розуміти одне одного. Бог розсіяв людей по всій землі.
Вислів «вавилонське стовпотворіння» вживається на позначення справи, яка не буде завершена, а також на позначення безладу, галасу, метушні.

Випити гірку чашу
Образ чаші страждання (гіркої чаші) зустрічається в Євангелії. Вживається він у значенні: перетерпіти всі випробування, всі неприємності, яка б не була важка справа, виконати її до кінця (Пс. 74 (75): 9).

Внести свою лепту
Лепта - це дрібна монета у Стародавній Греції. Багаті люди часто жертвували у скарбницю Єрусалимського храму. Щедрі внески багатих, які жертвують, не зменшуючи свого статку, протиставлені скромному внеску бідної вдови. Вона віддала все, що мала, - дві лепти (Мк. 12:41-44).

Вовк в овечій шкурі
Мало не дві тисячі років тому склався цей вираз і вперше був зафіксований у Євангелії: «Стережіться лжепророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині - хижі вовки». Вовк в овечій шкурі - це заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності (Мт. 7:15).

Всесвітній потоп
Бог, розгнівавшись на людей за їхні гріхи, задумав покарати всіх, крім праведного Ноя (Бут. 7). Бог звелів Ною побудувати корабель (ковчег) і розмістити там усіх тварин по парі. 40 днів і 40 ночей не переставав іти дощ. Врятувалися лише мешканці корабля. Згодом потомство Ноя заселило землю, а від представників тваринного світу розмножилися нові тварини. Вислів «всесвітній потоп» інколи вживається, коли йдеться про затоплення, сильну зливу.

Голос волаючого в пустелі
Мови багатьох народів світу запозичили цей вираз із Біблії. Біблія розповідає, що один із пророків кричав (волав) у пустелі до ізраїльтян, щоб вони приготували шлях Богові. Проте благання цього пророка залишилося голосом волаючого в пустелі, бо ізраїльтяни не прислухались до цього заклику.
У переносному значенні він вживається як даремний заклик до кого-небудь, залишений без уваги, без відповіді (Іс. 40:3, Мт. 3:3, Мк. 1:3, Лк. 3:4).

Дерево пізнання добра і зла
У книзі Буття, 3:1-7, говориться, що першим людям, Адамові і Єві, які жили в раю, Бог дозволив споживати все, що було в раю, крім плодів одного дерева, яке росло посередині раю і називалося деревом пізнання добра і зла. Змій-спокусник (диявол) підмовив Єву скуштувати заборонений плід. Єва дала цей плід і Адаму. Бог розгнівався не тільки на Адама та Єву, що вони порушили заборону, а й на все майбутнє людство, яке пішло від Адама і Єви, - і вигнав їх із раю. Це порушення було першим людським гріхом.
Вираз «дерево пізнання добра і зла» вживається, коли хочуть попередити про можливість скоєння гріха.

Закопати талант у землю
В Євангелії від Матвія, 25:14-30, читаємо про чоловіка, який кудись поїхав і доручив рабам оберігати його майно: одному рабу він дав п’ять талантів, другому - два, а третьому - один (талант - давня єврейська срібна монета). Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб не загубився. Хазяїн, коли повернувся, похвалив перших двох рабів, які отримали прибуток, і посварив того, хто не скористався можливістю збагатити господаря.
Тепер цей вираз означає не лише невикористання своїх можливостей, грошей, а й здібностей (талантів), втрату їх, а це значить - не догодити Богові.

За сімома замками (печатями)
У Біблії згадується про книгу, яку нікому не вдалося відкрити, щоб подивитися, що в ній написано. Книга ця зберігається за сімома печатями (Об. 5).
У сучасній мові цей вислів уживається на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування.

Іти на Голгофу («Череповище»)
У Римській імперії засуджених до страти розпинали на хресті. Прибита цвяхами до хреста людина повільно помирала від болю, голоду і спраги. Так було розіп’ято Ісуса Христа. Місцем страти стала Голгофа - пагорб на околиці Єрусалима (Мт. 27:31-38). Туди піднявся Ісус, несучи на Собі важкий хрест для власної страти, як і всі, кого прирекли на смерть.
Тому вираз «іти на Голгофу» означає: іти на важку, часом безнадійну справу, страждання за когось.

Кінець світу
У Біблії (в Об’явленні Івана Богослова) розповідається про друге пришестя Ісуса Христа й появу антихриста, про боротьбу між ними, про тисячолітнє царство Ісуса, страшний суд і кінець світу, а потім про вічне Царство Ісуса Христа і праведників.
Вирази «страшний суд» і «кінець світу» вживаються в перебільшенні чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.

Козел відпущення (цап офірний)
У древніх євреїв існував особливий обряд. У день відпущення гріхів брали двох козлів і, кинувши жеребки, одного з них заколювали. Цим приносилась жертва Богові. А другого, здійснивши над ним церемонію, що означала покладання на нього всіх гріхів єврейського народу, відводили у пустиню для відпущення гріхів (Лев. 16).

Манна небесна
Пророк Мойсей вів євреїв у землю обітовану впродовж сорока років. Він добував людям воду зі скелі, примушував розступитися море, діставав їжу. Люди їли манну небесну, яка кожного ранку падала з неба (Вих. 16).
«Манна небесна» вживається у значенні несподіваних життєвих благ, чогось бажаного, легкодоступного.

Мудрий, як Соломон
Соломон - цар Ізраїльсько-юдейської держави. Як тільки він став царем, то приніс Богові жертви. Наступної ночі Бог з’явився уві сні Соломону й сказав: «Прохай, що тобі дати?» Соломон попросив мудрості. Він отримав її (2 Хр. 1:1-3; 1 Цар.?3:3-6). Коли хочуть відзначити чиєсь мудре рішення, то порівнюють його із Соломоновим.

Не лишити каменя на камені
Icyс Христос, оглядаючи Єрусалим, сказав Своїм учням: «Надійдуть такі дні, коли з того, що бачите ви, не зостанеться і каменя на камені, який зруйнується» (Мк. 13:1-2).
Тут вираз ужито у прямому значенні. Тепер він має узагальнене значення: повністю знищити все, зруйнувати дощенту, дотла.

Не хлібом єдиним живе людина
Для цього вислову відповідає значення: для людини не головне бути ситою фізично, жити в достатку, бо є в житті інші, важливіші цінності - духовні. «Я є Хліб», - казав Ісус Христос (Ів. 6:51).

Одним миром мазані
Миро - масляниста рослина, дуже ароматична, якою під час церковного таїнства миропомазання благословляють прихожан, змазуючи миром їхні лоби. Коли тіло Ісуса Христа поклали в гробі, то жінки наготували пахощі і миро (Лк. 23:55-56). Про людей, яких об’єднує якась спільна риса (частіше негативна), іронічно кажуть: усі вони одним миром мазані.

Перекувати мечі на рала
У Біблії, в книзі пророка Ісаї, 2:4, ми читаємо: «І перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи, не здійме меча народ і не будуть більше воювати».
У сучасній мові вислів «перекувати мечі на рала» частіше вживається в значенні: роззброїтись, відмовитися від войовничих намірів.

Сіль землі
В Євангелії від Матвія, 5:13 (див. також Мк. 9:49-50 і Лк. 14:34-35), читаємо слова Ісуса Христа, звернені до Його учнів: «Ви - сіль землі!» Зараз цей вираз уживається в значенні: найкращі, найважливіші, найвидатніші представники народу; добірна частина певного товариства.

Тернистий шлях
Терен - кущ, гілки якого вкриті численними колючками. Тому він і став символом мук, катування. Римські воїни перед стратою Ісуса сплели вінок із терену і поклали Йому на голову. Потім вони били Ісуса по голові палицями (Ів. 19:1-3, Мт. 27:27-30).
Вираз «тернистий шлях» означає страждання, дуже тяжкий життєвий шлях, усипаний численними тернинами-колючками - випробуваннями та проблемами.

Умивати руки
Цей вираз походить з Євангелії. Пилат, віддаючи Ісуса для розправи, умив руки і сказав: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите» (Мт.?27:24).
Коли йдеться про ухилення від відповідальності за що-небудь, тоді кажуть: «Я умиваю руки».

Хома невіруючий
В Євангелії розповідається, як один із апостолів, Хома, коли йому розповіли про воскресіння розп’ятого Ісуса, заявив: «Якщо я не побачу на руках Його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран Його, не повірю» (Ів.?20:24-29).
Тому «Хомою невіруючим» називають людей, яких важко примусити повірити комусь або у щось.

Шануй батька свого і матір свою
Одна із Заповідей Божих (п’ята) гласить: «Шануй батька свого та матір свою, щоб продовжились дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Вих. 20:12).

Юдин поцілунок
В Євангелії (Мт. 26:47-50, Мк.?14:43-46, Лк. 22:47-48) розповідається, що Юда Іскаріот, один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, продав свого Вчителя за тридцять срібняків. Первосвящеників він попередив: «Кого я поцілую, то - Він, беріть Його й обережно ведіть». Через деякий час через докір власного сумління Юда повісився.
«Юдин поцілунок» став символом зрадництва та лицемірства. Він вживається до тих людей, які за дружбою приховують справжню ворожість.
Крилатими також стали вирази із Біблії: «Хто стукає, тому відчиняють» (Лк. 11:10), «Що посієш, те й пожнеш» (1 Кор. 9:6), «По плодах судять про людину» (Мт. 7:16-20), «Кесареві кесареве, а Богові Боже» (Мт. 22:21), «Хто не супроти нас, - той за нас» (Мк.?9:40), «Що Бог спарував, людина нехай не розлучає» (Мк. 10:9), «Не давайте святого псам і не розсипайте перел своїх перед свиньми» (Мт. 7:6), «Дерево з плоду свого пізнається» (Лк.?6:43-45), «Хто не робить, той не їсть» (1?Сол.?3:5-15), «Ріг достатку» (Пс. 17 (18):3), «Чим серце наповнене, те говорять уста» (Мт. 12:32-37), «Трудитися в поті лиця» (Бут. 3:17-19), «Окаянний» (від Каїна, Бут. 4), «Хамити» (від імені Хам, Бут. 9:18-28), «Бачити скалку в оці чужого», «Пора розкидати каміння, пора і збирати», «Зав’язувати пояса», «Посипати голову попелом», «Ходити вузькою стежкою», «Стояти, як бовван» тощо.
Тож черпаймо, поповнюймо знання, збагачуймо свою мову із чистого джерела Біблії, в якій усе написане Богом натхненне і корисне для навчання.